МАВПУВА́ННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. мавпува́ти. — Мав я чимало приятелів, гарних, добрих товаришів, що в них були жінки.. Все їхнє життя — це вічне передягання себе і мавпування кожної другої мавпи (Ірчан, II, 1958, 108); Перед ними був грізний викривач, який вражає словом жалюгідних у своєму мавпуванні усього чужоземного провінціальних панків (Тулуб, В степу.., 1964, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 588.