БЕЗЗУ́БКА, и, ж. Прісноводний молюск, у якого немає замкових зубів між стулками черепашки. Колгоспи, розміщені поблизу моря, лиманів і рік, можуть з успіхом використовувати мідій, беззубок, перловиць.. для годівлі сільськогосподарських тварин (Соц. твар., 7, 1956, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 130.