БЛАГОДІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який дає, приносить добро, користь; корисний. Під благодійним сонячним промінням підводились прибиті дощем жита (Рибак, Помилка.., 1940, 275); // Благотворний, добрий. Благодійний вплив.
2. дорев. Признач. для подавання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін. У притулку було двадцятеро дівчаток різного віку.. Це був власний благодійний заклад графині Скаржинської (Донч., III, 1956, 22); Було ясно, що просвітительсько-культурницькі і благодійні заходи не є тим шляхом, який приводить до поліпшення становища трудящих (Життя К.-Карого, 1957, 23); Благодійний спектакль.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 192.