ГЕРО́Й, я, ч.
1. Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді. Чесна праця героїв породжує (Укр.. присл.., 1955, 346); [Жірондист:] Але ж бо не в церквах жила ідея, а в людях тих, замучених героях, що так одважно йшли на муки й смерть… (Л. Укр., II, 1951, 167); Марксизм-ленінізм учить, що не герої роблять історію, а народ створює й висуває героїв і рухає вперед історію (Рад. Укр., 15. І 1954, 3); — Він залишив палубу есмінця останнім… Літака збив… Він герой (Кучер, Чорноморці, 1956, 101); * У порівн. Севастополь! Пильно на сторожі, як герой, стояв ти у бою, не схиливши голову свою, орди спопеляючи ворожі (Гонч., Вибр., 1959,226).
∆ Геро́й Радя́нського Сою́зу — почесне звання, найвищий ступінь відзнаки за особисті або колективні заслуги перед державою, пов’язані з вчиненням геройського подвигу; // Особа з цим званням. Одного дня із сільради принесли до старенької Домахи газету, в якій великими літерами було надруковано, що Герой Радянського Союзу гвардії капітан Петро Федорович Байрак нагороджений вдруге Золотою Зіркою (Панч, В дорозі, 1959, 134); Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці — почесне звання, найвищий ступінь трудової відзнаки в СРСР за виняткові заслуги перед державою в галузі господарського і культурного будівництва. Великій групі провідних учених, конструкторів і спеціалістів присуджено Ленінські премії, присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці (Наука.., 1, 1959, 2); // Особа з цим званням.
2. чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо. Знову скликав Тимошенко до себе Славних героїв двадцятого року (Мал., І, 1956, 274); — Ото запал! Пізнаю героя Смоленська (Тулуб, Людолови, І, 1957, 9).
3. Головна дійова особа літературного твору. Героєм одного Вашого [О. С. Маковея] оповідання був доктор Долинський, дуже подібний до самого себе і до Вас трохи (Стеф., III, 1954, 248); Головним героєм літератури соціалістичного реалізму є народ, що піднявся до активної історичної творчості (Про багатство л-ри, 1959, 244); В ліричному герої поезії М. Рильського особисті, індивідуальні інтереси нерозривно пов’язані з інтересами громадськими, державними (Рад. Укр., 12.1 1954, 5).
4. чого і без додатка. Особа, яка чим-небудь відзначилась, привернула до себе увагу. Вони [Владко та Начко] були, так сказати, героями дня (Фр., VI, 1951, 150); Героями вечірки були сьогодні військові (Донч., І, 1956, 391); Сим разом героєм був Стасик.. Ми розбираєм учинок Стася, ведем суперечки, сміємось (Коцюб., II, 1955, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 56.