ЗАДВИГОТІ́ТИ, тить, док., розм. Підсил. до задвигті́ти. Втретє вдарив [Світолюб] — і на землю покотилась голова!.. І звалилось важко тіло — аж кругом задвиготіла з тяжким стогоном земля (Забіла, У.. світ, 1960, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 104.