ЗА́ДРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до задра́ти1. Високі сірі брови [старого Гамзи] одстовбурчились над очима, мов стріха, задрана вітром (Мирний, IV, 1955, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 114.