ЗАДУ́МАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заду́мати 1. Приходить пора визрівання задуманих нами чудес (Шер., Дружбою.., 1954, 100); [Касьянов:] Задуманий вами маневр — це щось незрівнянне у військовій науці (Дмит., Драм. тв., 1958, 110); // у знач. прикм. Коли до вечора переправа не буде захоплена, то задумана операція зійде нанівець (Трубл., І, 1955, 76); Кіндрат.. бродив у глибокій задумі по лісу, виношуючи сюжет задуманого роману (Іщук, Вербівчани, 1961, 18); // у знач. ім. заду́мане, ного, с. Задум, намір. Радянські люди сповнені твердої рішимості здійснити задумане партією (Ком. Укр., 1, 1959, 4).
2. у знач. прикм. Який задумався, замислився, поринувши в задуму, роздуми; замислений, задумливий. Чого він такий смутний, такий задуманий, аж змарнів (Мирний, IV, 1955, 207); Дочитавши листа, Марія Василівна сиділа якусь хвилину задумана (Збан., Старший брат, 1952, 67); * Образно. Вільний степ, моря глибокодонні, Тінисті задумані ліси, Даль озер, луги і оболоні — Ще не бачив стільки він краси! (Бичко, Простота, 1963, 100); Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла (Гончар, IV, 1960, 25); Минали осінні задумані дні (Іваничук, На краю.., 1960, 69); // Який виражає задуму, роздуми. Висувала [Маланка] з кутка Гафійчину скриню.., розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку (Коцюб., II, 1955, 30); Задумане обличчя; Задумана усмішка; Задуманий голос.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 117.