ЗАКО́ХАНО. Присл. до зако́ханий 1, 2. Смутно-закохано дивиться [Мавка] на нього і мовчить хвилинку (Л. Укр., III, 1952, 231); Карі очі [дружини] дивилися на капітана ніжно і закохано (Собко, Запорука.., 1952, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 161.