ЗАП’Я́СТОК, тка, ч., анат. Частина кисті руки, що прилягає до передпліччя. Зап’ясток складається з двох рядів дрібних кісток, довжина, ширина і товщина яких приблизно однакові (Анат. і фізіол. люд., 1957, 37); З нелюдською силою Богун схопив Чарнецького за зап’ясток— шабля висковзнула (Кач., II, 1958, 413); // Частина передньої кінцівки у хребетних між передпліччям і п’ястком.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.