ЗАРЯ́ДКА, и, ж.
1. Те саме, що заряджа́ння. Підійшла машина, яку вони відпустили на зарядку (Рибак, Час.., 1960, 15); Довгий час джерелом струму для електропастухів були автомобільні або тракторні акумулятори. Багато клопоту завдавала колгоспам їх зарядка (Рад. Укр., 25.V 1961, 2).
2. перен. Запас енергії, бадьорості, натхнення; наснага. — Раніше я любив збори, завжди любив, зарядку вони мені давали! (Загреб., Спека, 1961, 287).
3. Фізичні вправи, які виконуються з метою оздоровлення організму. Для кожної людини необхідна ранкова гігієнічна гімнастика — зарядка. Зарядка — дуже влучне слово, адже під час ранкових вправ організм «заряджається» енергією і силою (Наука.., 2, 1962, 45); Вранці Ладимко, широко розчинивши вікна, впускав морозне повітря й робив півгодинну зарядку (Руд., Остання шабля, 1959, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 300.