ЗАСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., перен., розм. Те саме, що засно́вувати2. 2. Білу хату засотує мла (Мас., Сорок.., 1957, 337); Хмари знову засотали небо, але вітру нема (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 323.