ЗАСУ́НУТИЙ, рідше ЗАСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засу́нути. Галстук у нього зав’язаний косо, волосся наче навмисне розкуйовджене, а ліва рука демонстративно засунута в кишеню штанів (Вільде, Сестри.., 1958, 465); Потім прийшлось довгенько пошукати, поки знайшла я той «Жаль», він був засунутий між стародавні папери (Л. Укр., V, 1956, 101); Зануда прийшов до дверей, двері були засунуті засувом (Н.-Лев., III, 1956, 323); // засу́нено, безос. присудк. сл. В кімнатах станції панував спокійний сон, зміцнений певністю, що двері щільно защіплені, засуви засунено (Трубл., І, 1955, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 339.