ЗАХИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАХИСТИ́ТИ, ищу́, исти́ш, док., перех.
1. Обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. Баба.. пригорнула до себе внучат, мов захищаючи від кого (Коцюб., І, 1955, 269); У важку і тривожну годину по широких дорогах війни захищати мою Україну поспішають хоробрі сини (Уп., Вірші.., 1957, 23); [Корж:] Хто захистить наших дітей, жінок.. од ворогів? (Вас., III, 1960, 53); // Оберігати, загороджувати, укривати кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного. Трусились ми: не захищав Від холоду й кожух (Граб., І, 1959, 479); Широка хвиляста долина стелилася понад лісом, а з двох боків її захищав від вітру густий молодняк (Мур., Бук. повість, 1959, 288); Тут усі будиночки були цілі й не займані війною. Видно, високі гори, між якими пролягала покручена вуличка, захистили цей шматок міста від бомб і снарядів (Кучер, Голод, 1961, 442).
2. Пильно стежити за недоторканністю чого-небудь і багато робити для цього. Ми творимо, ми живемо, До комунізму ми йдемо. Бо мир народ сам захищає В Радянськім краї, в ріднім краї! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 59); // Боронити, відстоювати погляди, права, інтереси, честь кого-небудь. У нас Радянська держава захища народу право (Укр.. присл.., 1955, 404); Російські вчені пропагували вчення Дарвіна, захищали його від нападок реакціонерів (Наука.., 1, 1959, 45); Ленін захистив і відновив справжні погляди Маркса і Енгельса (Біогр. Леніна, 1955, 284); Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу (Гончар, Тронка, 1963, 112).
3. Прилюдно відстоювати, боронити твердження, судження тощо, висунуті у дипломній роботі, проекті, дисертації і т. ін. Темою мого дипломного проекту була первинна обробка легко-середнього масла. Захищав я його не так уже й давно (Шовк., Інженери, 1956, 84); Після революції захистив [Драга] дисертацію, закінчив докторантуру і став професором (Кучер, Чорноморці, 1956, 84).
4. тільки недок. Брати участь у судовому процесі, відстоюючи інтереси обвинуваченого.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 380.