КОЗА́Р, я, ч., рідко. Пастух кіз. Козар сміється очима до своїх кіз (Коцюб., II, 1955, 324); Тут стояв уже старший вівчар.., а біля нього кілька вівчарів до овець, ..козар до кіз (Гжицький, Опришки, 1962, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 210.