КОМІ́ТЬ: ◊ Комі́ть голово́ю — стрімголов, сторчголов. Ось-ось утратить [Панталаха] рівновагу і впаде вниз коміть головою (Фр., II, 1950, 262); Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Оп., Іду.., 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 248.