КОТЛОВА́Н, а, ч.
1. Штучне заглиблення в грунті для фундаменту будівель, гідротехнічних споруд і т. ін. Невеличкий екскаватор.. копав котлован під фундамент майбутнього будинку (Собко, Стадіон, 1954, 140); Потім поїхали на котлован [Каховської ГЕС] і побачили диво: він весь був у воді (Довж., III, 1960, 510).
2. Те саме, що котлови́на. Гордій звелів Крукові почекати, а сам пішов котлованом униз до ріки (Козл., Ю. Крук, 1957, 548); Село з усіх боків оточене пасмами.. гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (Гончар, III, 1959, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 311.