КО́ШИЧОК, чка, ч. Зменш. до ко́шик. Маленький кучерявий хлопчик несе повний квіток кошичок (Коцюб., III, 1956, 412); Квітки [кмину піскового].. зібрані в кулясті кошички (Лікар, рослини.., 1958, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 316.