КРИ́ЖЕНЬ, жня, ч. Велика дика качка. Чи крижні то були, чи то були чирята, Про те нам байдуже (Греб., І, 1957, 73); Крижень на плесі тривожно кахнув (Досв., Вибр., 1959, 411); Крижень — досить великий птах, має цінне м’ясо і тому являє собою бажану здобич для мисливця (Корисні птахи.., 1950, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 343.