КРИ́ЖМО, а, с., етн.
1. Біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення.
2. Полотно або інша тканина як подарунок новонародженому від хрещеної матері. Кума одріже полотна на крижмо (Сл. Гр.); Запрошуються кум і кума.. Кума приносить крижмо (полотно на пелюшки), а кум — напої (Нар.тв. та етн., 1, 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 343.