КРОВОЖЕ́Р, а, ч., зневажл. Жорстока, люта, жадібна до вбивств людина; кровопивець, тиран. Нам кровожерів нещадно скарати. Не дати пожежу війни роздуть (Дор., Єдність, 1950, 114); Він [Б. Грінченко].. показує, що.. сільські багатії й «вище начальство» — це одна зграя кровожерів (Вітч., 12, 1963, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 361.