КРІЛЬ, кроля́, ч. Невелика тварина — гризун родини заячих; розводиться на м’ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (Донч., IV, 1957, 290); В школі були кролі. Та що цікавого — прибирати за ними? (Ів., Вел. очі, 1956, 34); * У порівн. Очі, як у кроля, червоні (Номис, 1864, № 8168); Зевес моргнув, як кріль, усами (Котл., І, 1952, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 356.