ЛІ́ВЕР1, а, ч. Прилад для набирання рідини. Щоб розважити п’яний гурт, він одягнув чийсь трикутний капелюх, у правій руці тримає лівер на зразок рапіри (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 397).
ЛІ́ВЕР2, у, ч. Нутрощі забитої худоби, що вживаються як їжа. На підприємства громадського харчування кролі надходять без шкіри і потрошені, але іноді з лівером (легені, печінка і серце) (Технол. пригот. їжі, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 506 - 507.