ЛІ́ТНИК, а, ч. 1. сад. Однорічна декоративна садова рослина. Однорічні квіткові рослини, або так звані літники, коли їх висівати весною, розвиваються, цвітуть і плодоносять.. того самого літа (Колг. енп., І, 1956, 557).
2. етн. Старовинний жіночий одяг із легкої матерії. Сидить баба в літнику (Чуб., III, 1872, 164); // Спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку. На спідниці — "саяни" та "літники" — виготовляється вовняна тканина, яка має орнамент з різнокольорових вертикальних смужок (Матеріали з етногр.., 1956, 52).
3. діал. Дачник. — Колишнє ваше мешкання новий власник розширив і винаймає літникам (Коб., III, 1956, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 530.