НАДО́ЄНИЙ, а, с. Дієпр. пас. мин. ч. до надої́ти. Коли Меланка з надоєним молоком пішла до Марії, Юрко раптом відчув себе змореним і кволим (Жур., Опов., 1956, 97); // надо́єно, безос. присудк. сл. В цьому році ми взяли добрий розгін. За станом на 1 червня від кожної корови надоєно по 1913 кілограмів молока (Хлібороб Укр., 9, 1964, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 74.