О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профіл. захвор.., 1955, 117); Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах, і хитали головами, байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (Довж., Зач. Десна, 1957, 491).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 611.