СПРО́БА, и, ж.
1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (Гончар, Таврія.., 1957, 635); Вітер є одним з дарових потужних енергетичних джерел природи. Спроби використання його енергії люди робили в минулому (Наука.., 8, 1956, 38); // Намагання здійснити що-небудь при відсутності досвіду й уміння. Перші спроби писати — віршем і прозою, відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії (Коцюб., III, 1956, 28); Ще за життя великого Каменяра з’являються перші спроби створити його портрет (Мист., 4, 1956, 5).
2. Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь. Говорили [селяни про Ахмета].., сидячи в холодочку.. і випалюючи з мідного кальяну по черзі тютюнець, що оце приніс його на спробу тютюнник (Досв., Гюлле, 1961, 20); // Перевірка на ділі якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до здійснення, виконання чогось; випробування. Надзвичайною подією, що в історії української авіації має першорядне значення, — є спроба нового літака «К1» (Наука.., 12, 1967, 5); // на що, спец. Перевірка міцності чого-небудь, стійкості щодо певного впливу або здатності до певної дії. Бригадири робили спроби на схожість, і коли вологий ящик, що стояв десь на вікні, починав зеленіти,.. любовно посміхались (Скл., Хазяїни, 1948, 132).
3. Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою його вивчення, дослідження; дослід. Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги (Довж., І, 1958, 447); Нами було проведено.. кілька спроб з культурою азотобактера, в яких досліджували вплив радіоактивного фосфору на життєдіяльність цього мікроорганізму (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 31); // Дослідний зразок чого-небудь. Ех, і дзюрчатиме вода в шаплик! Ні, перш вони зроблять, звичайно, спробу — маленьку водокачку — модель, але все як в натурі (Головко, І, 1957, 188).
4. Літературний або мистецький твір початківця; проба.
Спро́ба пера́ див. перо́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 601.