УХМИЗУВА́ТИ (ВХМИЗУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех., розм. Обкласти хмизом будівлю. Двоє тут із бур’яну Курінець такий, що й ну — Згонобили, вхмизували, Щоб дощі не заливали (Манж., Тв., 1955, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 528.