ЯЛИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до яли́на 1. На блакитні очі білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок (Коцюб., І, 1955, 78); Чотири сріблясті ялинки посаджено.. посеред палісадника (Ле, В снопі.., 1960, 185); *Образно. Від перенісся в нього побігла глибока лінія, а ялинки зморщок, в які навічно в’ївся рудяний [рудний] пил, стали немов густішими (Гур., Наша молодість, 1949, 363); *У порівн. Пішла до дверей, ота хутка Яринка, строга, як ялинка, струнка, як хвоїнка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146); // у знач. присл. в яли́нку, яли́нкою. Про візерунок, що своєю формою нагадує гілки ялини (вишивка, візерункова кладка цегли, паркету і т. ін.). Паркет викладено ялинкою.
2. Зрубана й прикрашена ялина в свято Нового року або різдва. Виблискує вбрання на ялинці, під ялинкою парти (Вас., III, 1960,118); В залі стояла висока ялинка, обвішана електричними лампочками (Сміл., Сашко, 1954, 258); На площах Києва встановлювали величезні ялинки і розвішували кольорові лампочки та іграшки (Мокр., Слід.., 1969, 196); // Дитяче новорічне або різдвяне свято з танцями, іграми навколо прикрашеної ялини. Наближалося різдво. У кожного мимоволі заворушилася таємна журба. Згадувалося дитинство, різдвяні колядки й щедрівки, ялинка (Тулуб, В степу.., 1964, 308); До цього часу Ольга бувала в Народному домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний бал.., концерти, огляд мод, а ще в дитинстві — з нагоди ялинки (Вільде, Сестри.., 1958, 463); Правда, школа добре придумала влаштувати ялинку? А ще буде в школі новорічний карнавал (Ів., Таємниця, 1959, 34).
3. Доїльний майданчик, на якому станки розташовані по обидва боки проходу для доярок під певним кутом до нього. Світле, просторе приміщення з паровим опаленням. В центрі — «ялинка», де одночасно можна поставити під електродоїльні апарати чотири пари корів (Рад. Укр., 28.IV 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 642.