Піар-як система популяризації бібліотеки та її послуг

Категорія (предмет): Документознавство, діловодство

Arial

-A A A+

Вступ

Актуальність теми. Необхідність здійснення і підтримки постійних комунікацій на всіх рівнях науково-освітньої діяльності бібліотеки є одним із пріоритетних напрямів в умовах розбудови інформаційного суспільства, базованого на знаннях. У статті досліджується проблема комунікативного інструмента паблік рилейшнз у публікаціях провідних фахівців, пропонується огляд деяких робіт та визначення розробленості аналізованої теми вітчизняними бібліотекознавцями.

У бібліотекознавстві реклама як елемент бібліотечного маркетингу найбільш теоретично розроблена. Перш за все у роботах І.Міхнової та Г.Цесарської «Как сделать рекламу библиотеки: теория, методика, практика», С.Матліної «Привлекательная библиотека, или Что может реклама», де узагальнюються теоретичні та методичні підходи до реклами в бібліотеках. Ця ж тема і є предметом досліджень А.Чачко, О.Кашкарьової та жваво обговорюється на сторінках професійної преси. «Паблік рілейшнз» для бібліотек грунтовно розроблено Б.Ашервудом.

Переважна більшість бібліотек використовує елементи реклами та опановує методи «паблік рілейшнз», що дозволяє привернути увагу суспільства до проблем бібліотек та піднести їх імідж.

Існуючі поняття «реклама», «паблік рілейшнз», «імідж» стосовно бібліотек можна визначити так:

Реклама — це популяризація бібліотечних послуг, товарів, ідей різними формами та методами.

«Паблік рілейшнз»(ПР) — налагодження зв’язків з громадськістю шляхом використання різних форм та методів, які забезпечують формування відповідного іміджу.

Імідж — це образ бібліотеки в уявленні певних груп громадськості, який залежить від щоденної праці, але створюється протягом тривалого часу.

Метою роботи є вивчення основних понять та визначень паблік рилейшнз, які пропонуються вітчизняними та зарубіжними теоретиками в галузі управління стосунками між організацією та її клієнтами, користувачами для формування понятійного апарату наукового дослідження особливостей паблік рилейшнз у соціально-комунікаційній діяльності.

Виходячи з мети роботи, ми поставили перед собою наступні завдання:

— розглянути поняття бібліотечної реклами, її різноманітність і дієвість;

— охарактеризувати формування комунікаційних відносин при організації бібліотеки;

— дослідити роль реклами та «паблік рілейшнз»в трансформації наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру;

— з’ясувати значення паблік рілейшнз в науковій бібліотеці як культурно-інформаційного центру  ;

— дослідити паблік рилейшинз як документ маркетингової комунікації бібліотеки;

— здійснити аналіз рекламної діяльності на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки.

Розділ 1. Теоретичні основи рекламної діяльності бібліотеки

1.1. Бібліотечна реклама: різноманітність і дієвість

Реклама органічно ввійшла в життя бібліотеки та її користувачів. Сьогодні вона грає роль інструмента, за допомогою якого читач знає все або майже все про бібліотеку. Вона відображає не тільки її інформаційні ресурси, але й можливості, технології, створює більш привабливий образ бібліотеки та її працівників. Бібліотечна реклама одночасно має такі ж властивості, як і реклама в цілому, та реалізує специфічні завдання бібліотечної політики. Завдяки рекламі бібліотека представляє свої можливості перед широкою аудиторією і не тільки у себе, але й за межами — через систему Інтернет.

У житті сучасної людини реклама займає значне місце. Вона допомагає орієнтуватися в пошуках роботи, організації відпочинку, фактично є частиною нашого повсякденного життя.

Півтора-два десятиліття тому терміна «бібліотечна реклама» не було у професійній лексиці. Сьогодні реклама почала відігравати роль інструмента, за допомогою якого читачі знають все або майже все про бібліотеку [20, c. 37].

Основне призначення бібліотечної реклами — інформування читачів про результати діяльності, щоб привернути увагу користувачів до бібліотечно-бібліографічних ресурсів та послуг. Специфіка рекламної діяльності в бібліотечній сфері визначається тим, що реклама одночасно виступає і як елемент маркетингу, і як суттєвий компонент культури. Ця особливість виявляється в різних аспектах рекламної діяльності бібліотеки, допомагаючи вибудовувати пріоритети в визначенні цілей, задач, функцій і організації реклами. Основні цілі реклами наукової бібліотеки університету:

1) привертати увагу потенційного користувача;

2) детально знайомити з перевагами послуг, котрі пропонує бібліотека;

3 ) створювати сприятливий імідж і високу репутацію бібліотеки серед студентів, викладачів, ділових партнерів та ін.;

4) формувати читацькі потреби;

5) формувати постійне коло читачів;

6) стимулювати попит на послуги;

7) нагадувати користувачам про бібліотеку, її діяльність та послуги.

Реклама як елемент бібліотечного маркетингу найбільш теоретично розроблена. Свідченням цього є роботи І. Б. Міхнової, Г.Л. Цесарської «Как сделать рекламу библиотеки: теория, методика, практика», С. Г. Матліної «Привлекательная библиотека или что может реклама», у яких узагальнені теоретичні та методичні підходи до реклами в бібліотеках. Ця тема є предметом дослідження А. С. Чачко, О. Кашкарьової, жваво обговорюється на сторінках професійної преси. «Паблік рілейшнз» для бібліотек ґрунтовно розробив Б. Ашервуд.

Бібліотечна реклама — це інформація про бібліотеку, її послуги і продукцію з метою повідомлення про неї реальних користувачів та стимулювання запиту на ці послуги та продукти. Без реклами немає стратегії маркетингу, який передбачає і задоволення попиту на послуги, і розвиток потреб на неї.

Бібліотечна реклама, одночасно повідомляє додаткові відомості про те, де, коли і як можна знайти, отримати потрібний документ, послугу. Для цього використовуються різноманітні засоби та канали розповсюдження реклами [15, c. 73].

Канали розповсюдження реклами: газети, журнали, радіо, телебачення (місцеві програми), комп’ютери, читацький квиток і т.д.

Засоби бібліотечної реклами: об’ява, афіша, папки з розкладом роботи бібліотеки, фотографії, плани масових заходів, правила користування бібліотекою, книжкові виставки у самій бібліотеці і поза нею, перегляди літератури, екскурсії по бібліотеці, масові заходи (Дні, Тижні бібліотеки, конкурси, презентації, свята).

Як зазначають автори-бібліотекознавці ЧачкоА.С. і Кашкарьова О.В. бібліотека в першу чергу рекламується як джерело послуг. Конкретні факти, події, дати, прізвища, концепції, малюнки, ноти, правила дорожнього руху і навіть нові розклади руху транспорту; алфавітизовані, систематизовані, предметні списки в традиційному чи комп’ютерному варіанті, а також фундаментальні з глибокою ретроспекцією покажчики джерел по темі, проблемі; конкретна книга (журнал, газета, патент тощо); читацька конференція, літературний вечір (або ранок — для дітей); огляд літератури або робоче місце користувача з гарантованим доступом до Інтернету — цей перелік є лише натяком на те, що складає розповсюджені нині види послуг. У такому синтезі культурно-інформаційні послуги надаються лише бібліотекою.

Через рекламу бібліотека пропонує (це вже паблісіті) й інші, менш відомі населенню, не завжди усвідомлювані навіть бібліотекарями можливості: комфортні умови читання, затишок, висококваліфікований і доброзичливий персонал; інтелігентність спілкування (особливо корисне для молодих відвідувачів); чіткість і сучасний темп безпомилкового виконання замовлень; сучасні технології.

Розвинена реклама пояснює потенційній читацькій аудиторії, чому саме ця бібліотека спроможна глибше, краще, ніж інші, відповісти на їх запити, — тобто реклама впливає на вибір бібліотеки. На сьогодні впровадження науково обґрунтованої реклами не є лише даниною моді, хоч і мода має враховуватися у складній системі задоволення різноманітних послуг. Подих конкуренції має дещо пожвавити інстинкт змагальності, змусити бібліотекарів самих подбати про свій престиж, схилити на свою сторону спонсорів.

Феномен бібліотечної реклами обумовлений економічною політикою і передбачає формування і розвиток різноманітних джерел фінансування, залучення інвестицій [9, c. 19].

Чим конкретніше і різноманітніше налагоджена рекламна діяльність бібліотеки, тим більше сподівань у її співробітників одержати фінансову підтримку від органів влади, населення, читачів бібліотеки, благодійних організацій та ін.

При проведенні рекламної діяльності потрібно дотримуватись правил, які дозволяють при мінімумі затрат добиватися максимального результату. Важливо сформувати позитивний імідж бібліотеки і постійно його підтримувати.

Основні характеристики іміджу:

— імідж існує як ефект масової свідомості;

— імідж має бути навантажений й чуттєвою інформацією;

— імідж існує незалежно від рекламного об’єкта. Засобами     бібліотечної     реклами     формується

фірмовий стиль.

Фірмовий стиль починається не тільки з вивіски перед входом в бібліотеку, а з кабінету керівника, в першу чергу з пакету ділової документації, віддрукованої на фірмових бланках. Крім того, оформлення робочого місця керівника, його кабінету повинно бути підпорядковано меті — відповідати фірмовому стилю бібліотеки. Цій же меті повинні відповідати робочі місця інших керівників бібліотеки. Фірмовий стиль не порушується, а ще більше підкреслюється, якщо враховуються традиції, культура, історія конкретної місцевості, де знаходиться бібліотека [7; С. 21].

1.2. Формування комунікаційних відносин при організації бібліотеки

Реклама в стінах бібліотеки спрямована перш за все на активне використання фондів та можливостей бібліотечних підрозділів. Реклама будь-якої послуги або інтелектуальної продукції є одночасно і рекламою бібліотеки, оскільки містить не тільки інформацію про зміст послуги, яка рекламується, а також відомості про те, де, коли і на яких умовах її можна отримати. Сучасні бібліотечні спеціалісти усвідомили важливість та необхідність активних дій з формування та підтримки позитивного іміджу бібліотеки, закріпленню його престижу. Імідж — це образ бібліотеки, який сформувався на ринку бібліотечних послуг. Іміджева політика має бути довгостроковою, керованою, прогнозованою, спрямованою на формування суспільної думки, створення ціннісних установок, піднесення важливості бібліотечно-інформаційних послуг в очах користувачів.

Ефективність бібліотечної реклами визначається кількістю користувачів бібліотеки та частотою звернень до її послуг. Тому поновлення реклами, її оригінальність є важливими умовами результативності.

У роботі кожної бібліотеки є своя родзинка. Але всі ми слугуємо книзі, і потрібно зробити все, щоб зустріч з нею стала подією, святом для читача. Бібліотекарі намагаються це робити не лише в особистому спілкуванні з читачем, але й завдяки численним формам візуальної роботи. Книжкові виставки в практиці бібліотечно-бібліографічної роботи відбуваються частіше, ніж інші форми візуальної роботи.

Якщо заглянути в історію бібліотечної справи, то виставки в світовій бібліотечній практиці беруть свій початок від демонстрації окремих рідкісних і цінних книг у середньовічних монастирських бібліотеках, так званих «цимелих». У 2-й половині Х1Х століття, коли західноєвропейські книгосховища були вперше відокремлені від читальних залів, у бібліотеках почали експонуватися книги. У 50-ті роки ХІХ століття в Санкт-Петербурзькій публічній бібліотеці з’являються перші книжкові виставки, організатором яких був відомий мистецтвознавець, громадський та бібліотечний діяч В.В. Стасов, який працював тоді у відділі мистецтва. Ці виставки носили характер музейних експозицій. На них демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових скарбниць бібліотеки.

Інноваційні переміни — невід’ємний атрибут сьогодення. Змінюються погляди людей, а поряд з ними і вимоги до різних форм візуальної роботи. Все частіше поширюється думка про те, що старі форми роботи з читачем виживають себе. Але це не так, і відмовлятися від них рано: вони випробувані часом і подобаються людям [2, c. 27-28].

Книжкова виставка в бібліотеці залишається однією з форм зорової реклами літератури, яка має ціль просування кращих наукових, виробничо-технічних та художніх книг до читача. Основними перевагами книжкових виставок є наочність та оперативність. Організація будь-якої книжкової виставки має мету викликати і закріпити зацікавленість читача певною проблемою, подією, книгою і в кінцевому результаті збільшити попит на книги.

Виставкова діяльність успішно перенесена в електронну мережу шляхом проведення віртуальних виставок. Їх перевагою є те, що цей умовно не обмежений в часі та просторі захід реалізується за рахунок Інтернет-ресурсу, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео-зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі в зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них [5, c. 15].

Висновки до розділу 1. В процесі рекламної діяльності необхідно звернути увагу на залежність між тим, на кого розрахована реклама, якої мети потрібно досягнути та на художнє і технічне виконання реклами.

Відносну ефективність рекламних заходів можна визначити за фінансовим положенням бібліотеки до і після реклами, так і ростом інформованості населення про її послуги. Показником позитивної суспільної думки можуть бути публікації, які містять відгуки читачів.

Для організації і здійснення рекламної діяльності бібліотеки необхідне знання законодавства. Основні вимоги викладені в законі «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270. Вони базуються на правових нормах, прийнятих у цивілізованих країнах.

Реклама повинна бути чесною, правдивою; не наносити шкоди людині, організаціям, оточуючому середовищу. Бібліотека, яка не дотримується юридичних та етичних вимог до реклами значно ризикує. Перш за все, авторитетом серед населення.

Отже, бібліотечна реклама — це динамічна система господарської діяльності, у ході якої бібліотека, враховуючи наявні та ймовірні потреби і запити користувачів, намагається вплинути на ринковий попит, привернувши увагу до бібліотечної продукції та послуг, які пропонуються користувачам.

Розділ 2. Роль реклами та «паблік рілейшнз»в трансформації наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру

2.1. Значення паблік рілейшнз в науковій бібліотеці як культурно-інформаційного центру

Отримання економічної самостійності, боротьба за виживання в умовах кризи та конкуренція, поставили перед бібліотеками завдання не тільки щоденного виживання, а й постійного доведення суспільству необхідності свого існування. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє вміле використання реклами та «паблік рілейшнз».

Зовсім новим для бібліотек є поняття «пабліситі», що означає позитивну відомість і визнання бібліотеки, її діяльності та персоналу. Пабліситі формується на основі відгуків користувачів, а також засобами масової інформації та «паблік рілейшнз». Пабліситі — це здебільшого популярність зовнішня, як кажуть, для широкого загалу, проте імідж створюється значно вужчою аудиторією і менше спирається на ЗМІ.

Спробуємо, використовуючи теоретичні розробки, узагальнити методику та практику рекламної діяльності бібліотек і виробити загальні підходи їх застосування.

Протягом кількох років у Донецькій обласній універсальній науковій біблітеці (ОУНБ) було проведено дослідження за темою «Маркетинговий підхід до трансформації наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону», в рамках якого апробовано перенесення теоретичних основ реклами та «паблік рілейшнз» у практичну площину.

Реклама бібліотеки дозволяє перш за все формувати попит на свої послуги, направляти користувача, котрий не знає, які з його потреб можуть задовольнятися бібліотекою і на якому  якісному  рівні.   Рекламу  в  бібліотеках  слід використовувати в усіх аспектах її діяльності та якомога активніше, адже тільки інформація про ввесь комплекс послуг дозволяє сформувати дійсно сучасний імідж бібліотеки.

Рекламна кампанія бібліотеки є складовою частиною загальної маркетингової конценції. Вона вміщує широку рекламу бібліотеки в цілому, рекламу окремих напрямів роботи, що виводить на ринок комплекс послуг чи окрему послугу, а також рекламу деяких конкретних послуг. Відповідно до мети та напряму діяльності складається тактичний план рекламної кампанії, який конкретизує окремі рекламні заходи [4, c. 68-69].

Проведення рекламної кампанії вимагає певних фінансових витрат, але завдання бібліотек їх мінімізувати за рахунок «ПР», рекламного бартеру тощо. Використання різних форм реклами та «ПР» створює відповідний імідж бібліотеки. Його розробка — довготривалий процес, на який впливає стиль роботи бібліотеки, рівень підготовки кадрів, якість, оперативність обслуговування тощо. Для того щоб з’ясувати якість обслуговування та визначити запити користувачів, у Донецькій ОУНБ було проведено декілька досліджень, під час яких вивчалось загальне ставлення читачів до бібліотеки, пропозиції щодо поліпшення її роботи, розширення асортименту послуг. Проводились дослідження також окремих категорій читачів, динаміки зростання читачів-студентів та шляхів оптимізації їх обслуговування, маркетингу платних послуг, стан інформаційних послуг тощо. Результати досліджень дозволяють оперативно реагувати на читацький попит та постійно вносити зміни в діяльність бібліотеки.

Велику роль у формуванні іміджу бібліотеки відіграє робота її колективу, який повинен чітко усвідомлювати свої завдання та пріоритети, мати свободу ініціативи у прояві творчих здібностей. Імідж бібліотеки складається з роботи кожного бібліотекаря і на перший план тут виходить професійна етика. Вона формується в ділових іграх та тренінгах «Школи ділового спілкування», під час яких моделюються різні ситуації з бібліотечної практики під гаслом «Я — для читача, а не читач для мене».

З метою налагодження двосторонніх відносин між читачем і бібліотекарем встановлено «Скриньку зауважень та пропозицій», яка дозволяє постійно знати оцінку бібліотеки з боку користувача.

Основи формування бібліотечної професіології та етики, розроблені А.Чачко [9], використовуються в Донецькій ОУНБ при підготовці бібліотекарів до комунікативної роботи з читачами.

Крім ділової комунікації, імідж формує і фірмовий стиль бібліотеки. Він вміщує комплекс елементів, які забезпечують візуальну і змістовну єдність бібліотеки, дозволяють ідентифікувати її образ в уяві читачів. Розглянемо компоненти фірмового стилю. Це передусім фірмовий знак (Ф3) або емблема бібліотеки, завдяки яким її можна відрізнити від інших. Аналіз підходу до розробки фірмового знака показав, що переважна більшість бібліотек використовує графічне зображення будинку бібліотеки (наприклад, Національна наукова бібліотека ім. В.Вернадського) або його фото (Донецька ОУНБ). У більшості — емблемою є книга. Донецька ОУНБ довгий час використовувала в ролі ФЗ фото бібліотеки, але творчий пошук дозволив поєднати фото з графічними символами. Тепер ФЗ бібліотеки є фото бібліотеки та її назва (в центрі), зображення книги (в правому верхньому куті), тризуба (в центрі зверху), театральної маски (в лівому куті) та комп’ютера і глобуса (внизу в центрі).

Слоган — постійне рекламне гасло бібліотеки — вимагає винахідливості. Його можна розробляти колективно, оголосивши конкурс. Слоган повинен бути коротким, динамічним, легко запам’ятовуваним, може бути у віршованій формі. В Донецькій ОУНБ слоганом є відома фраза, яка відповідає сутності бібліотек: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

Логотип — фірмовий нерифмований напис, що складається з повної назви бібліотеки, її поштової адреси та банківських реквізитів. Його використовують на фірмових бланках, конвертах тощо.

До фірмового стилю належать візитні картки (бібліотеки, її керівників) та бейджі, що як атрибут іміджової реклами, введені у більшості бібліотек [5, c. 16-17].

Оформлення бібліотеки — вивіски, оголошення, роздільники фондів теж є компонентом її іміджу. Сюди ж відносяться і виставки літератури, які привертають увагу користувачів до колекцій та матеріалів, активізують використання бібліотечного фонду. На створення іміджу бібліотеки впливають і виставки, організовані поза її межами. Донецька ОУНБ відслідковує публічні події, що відбуваються у регіоні, — різноманітні шоу, ярмарки, професійні з’їзди, наукові конференції, ювілейні концерти, музейні виставки тощо та пропонує свої послуги в організації виставок книги. Все це сприяє популяризації бібліотеки.

Створення різноманітних інформаційних матеріалів про бібліотеку та окремі напрями її роботи або послуги у вигляді буклетів, проспектів, листівок, закладинок дозволяє широко представити себе громадськості. Наприклад, кожному новому читачеві вручається «Пам’ятка читача» та «Платні послуги бібліотеки». Інша рекламна продукція використовується при проведенні різних рекламних акцій. Будь-яка значна подія, коли в бібліотеці збирається певна аудиторія, передбачає вручення рекламних матеріалів. Як нова форма друкованої реклами в Донецькій ОУНБ опробована реклама на талонах у місцевому транспорті. За кордоном бібліотечна символіка активно використовується на канцелярських товарах, поштових картках, посуді. На жаль, за браком коштів бібліотеки України такий вид реклами майже не використовують.

Практика свідчить, що бібліотечна реклама проводиться здебільшого при мінімальних фінансових витратах. Більшість бібліотек не мають коштів на замовлення прямої реклами, але на взаємовигідних умовах рекламують себе у вигляді непрямої реклами: інформації, повідомленнях про бібліотечні події тощо у засобах масової інформації, які стають своєрідним рупором бібліотеки, адже стосунки з пресою повинні бути постійними та взаємовигідними.

Донецька ОУНБ, аналізуючи весь спектр газет, журналів, теле- та радіоканалів регіону, визначила пріоритені напрями співробітництва і налагодила особисті контакти з журналістами. При підготовці різноманітних матеріалів бібліотека надавала їм необхідну інформацію, автори в свою чергу із задоволенням висвітлювали бібліотечні новини. Стосунки з пресою будуються по-різному: бібліотека сама готує статті, або передає інформацію про подію до редакції, а текст готується журналістом, або звертається до читачів з проханням написати матеріал. Бібліотека має організовувати як загальні статті про свою роботу, так і використовувати будь-який привід для того, щоб про неї писали у пресі. Донецька ОУНБ щорічно подає більш як 100 повідомлень у газети, на радіо та телебачення, які постійно нагадують мешканцям Донбасу про бібліотеку, створюють відповідний образ та піднімають її значимість. Саме за допомогою ЗМІ бібліотека створила імідж установи, рівень заходів якої не поступається іншим закладам культури міста. Як і в музеях, тут відкриваються виставки живопису та декоративного мистецтва, відбуваються музичні вечори, презентації, свята. Газети, що публікують календар культурних подій міста на тиждень, заходи бібліотеки подають разом з репертуаром театрів, з інформацією про виставки в музеях. У залежності від події обирається і форма подачі матеріалу: невеличка інформація, стаття, ціла полоса (наприклад, до ювілею бібліотеки або Всеукраїнського дня бібліотек). До подій у бібліотеці постійно готуються прес-релізи.

Радіо і телебачення охоплює найбільшу аудиторію. В Донецьку існує практика постійних чи разових спеціальних бібліотечних програм або передач («Три вечора в бібліотеці», «Бібліотеці—70» та ін.), а також співпраці у створенні літературних та інших програм, зокрема інформаційних. [11, c. 88-89]

У практику роботи входить і так званий «рекламний бартер», коли бібліотека розповсюджує чужу рекламу. Апробовано цей метод було під час Книжкового форуму, коли більшість ЗМІ надрукувало рекламу бібліотеки, яка в свою чергу розмістила в каталозі ярмарку рекламу газет, радіо, телебачення. В рамках форуму бібліотека створила власний стенд, де роздавала свою рекламну продукцію.

Привернення уваги громадськості та влади відбувається за допомогою «паблік рілейшнз» та лобіювання. Для цього в бібліотеці створено сектор наочної інформації, організації дозвілля та зі зв’язків з громадськістю, щорічні звіти якого дозволяють детально визначити пріоритети, смаки читачів та ознайомити їх з досягненнями, можливостями бібліотеки. Лобіювання інтересів відбувається як на рівні особистих контактів, так і наданням різних інформаційних послуг представникам влади. В Донецькій області реалізується програма створення на базі обласної бібліотеки та ЦБС інформаційних центрів місцевого самоврядування та нормативної бази [21, c. 14-15].

2.2. Паблік рилейшинз як документ маркетингової комунікації бібліотеки

До основних засобів маркетингових комунікацій відносять паблік рилейшнз (у тому числі паблісіті), рекламу, прямий маркетинг та стимулювання збуту. Найважливішим для бібліотеки вищого навчального закладу є паблік рилейшнз, що зумовлено специфікою діяльності та оточення. Цікаве пояснення, чому саме іноземний термін «паблік рилейшнз», а не «зв’язки з громадськістю», дає російський маркетолог І. Крилов. Він підкреслює, що цей термін не має адекватного перекладу з англійської на жодну мову світу. Семантичні коріння понять «паблік рилейшнз» і «зв’язки з громадськістю» суттєво відрізняються. В українській мові термін «громадськість» трактується як сукупність людей, які беруть активну участь в суспільному житті. Зовсім інше значення закладене в поняття «паблік рилейшнз» (ПР) американськими теоретиками і практиками — засновниками ПР як виду маркетингових комунікацій. Поняття ПР в усьому світі включає широкий комплекс суб’єктів зовнішнього і внутрішнього середовища організації.

«Public relations» — як термін прийшов до нас у кінці 80-х рр. ХХ ст. і активно ввійшов останнім часом у повсякденну вітчизняну практику і науковий обіг разом із новими термінами: іміджмейкер, менеджмент, маркетинг, веб-дизайн тощо, які відображають нові відносини у сфері економіки, бізнесу виробництва, масової інформації, культури та освіти.

Імідж бібліотеки спрямований на формування громадської думки, створення ціннісних установок. Сформований у масовій свідомості образ бібліотеки визначається ставленням суспільства до неї, її послуг та ресурсів.

Ефективність іміджевої бібліотечної політики залежить від діяльності колективу, керівництва бібліотеки, які повинні систематично формувати імідж на основі наявних ресурсів.

Для створення ефективного позитивного іміджу сучасна бібліотека має впроваджувати його складові комплексно. Основними компонентами для формування іміджу бібліотеки в комплексі мають стати:

—         професійна етика бібліотечних працівників;

—         реклама послуг бібліотеки;

—         веб-сайт бібліотеки;

—         зв’язки з громадськістю;

—         оформлення приміщення бібліотеки.

Позитивний імідж бібліотеки створюють етика бібліотекаря, його ерудиція, мовна культура. Дуже важливим є комунікативний процес. Вміння бібліотечного працівника спілкуватися з читачем є основою успішної роботи бібліотеки. Тому виникає необхідність постійного навчання та удосконалення своїх комунікативних навичок бібліотечними працівниками [23, c. 33-34].

Сьогодні бібліотечний працівник зобов’язаний володіти усім комплексом проблем у галузі інформації, пропонувати нові види інформаційних    послуг,    володіти    навичками    ділового    спілкування, підвищувати свою професійну майстерність, дотримуватись професійної етики бібліотечного співтовариства, міжнародних стандартів і суспільних норм. Цьому сприяють проведення для працівників бібліотек семінарів, тренінгів, покликаних підвищити їх культуру спілкування та ділову етику.

Іміджу бібліотеки додасть привабливості і реклама її послуг, як у самій бібліотеці (стенди, оголошення, інформаційні листи, сайт тощо), так і в засобах масової інформації (радіо, телебачення, преса).

Реклама послуг бібліотеки спрямована на широке інформування читацької аудиторії з метою формування активного попиту на ці послуги. Для цього можна використовувати такі інструменти, як реклама на власному сайті, робота форуму на сайті, видання рекламної друкованої продукції, внутрішньобібліотечна стендова реклама, робота внутрішньобібліотечного радіо.

Рекламуючи інформаційні послуги, необхідно підкреслювати, що бібліотека намагається задовольнити запити різних категорій читачів. Тому певні види реклами повинні відображати відмітні особливості запитів не тільки контингенту нинішніх, а також ймовірних або бажаних користувачі.

Ще одна важлива складова іміджу бібліотеки — це її Веб-сайт. В останні роки розширилась локальна комп’ютерна мережа бібліотек, бібліотекарі оволоділи комп’ютерами, почалося впровадження системи автоматизації бібліотечних процесів, розпочалася робота над формуванням електронного каталога, створюються веб-сторінки в Інтернеті. Все це в комплексі сприяє позитивному уявленню про бібліотеку.

Дизайн сайту, спосіб подачі матеріалу, повнота інформації, що на ньому представлена, а також оновлення сайту — одні з головних складових у створенні сприятливого враження про бібліотеку [24, c. 25-26].

Зв’язки з громадськістю у сучасній бібліотеці мають полягати в наступному:

—         співпраці зі ЗМІ, підготовці та написанні статей, відборі та встановленні контактів з газетами, телерадіокомпаніями, журналістами, що ведуть рубрики культури, літературні сторінки, передачі;

—         проведенні прес-конференцій, присвячених значимим подіям в бібліотеці, підготовці прес-релізів;

—         організації спеціальних заходів (виставок, зустрічей, презентацій, книжкових ярмарків, концертів).

Бібліотекам необхідно тісно співпрацювати з громадськими організаціями, державними установами та органами влади та управління, засобами масової інформації. Необхідними є співпраця та співучасть у різного роду спільних програмах, а також надання приміщення для діяльності, яка не має прямого відношення до бібліотечного, але пов’язана з суспільним життям міста або регіону. Все це приведе до збільшення кількості відвідувачів, а сама бібліотека буде розглядатися як складова частина інфраструктури суспільного життя міста чи регіону, що підвищить її статус у суспільстві, сприятиме поліпшенню фінансування [19, c. 39].

На створення образу бібліотеки у свідомості читача впливає її оформлення — оголошення, вивіски, роздільники у фонді тощо. Сюди також відносяться і виставки, які здатні привернути увагу користувачів до колекцій і матеріалів та активізувати використання бібліотечного фонду.

Таким чином, формування іміджу, підвищення престижу бібліотеки -це процес безперервний, що здатний підвищити конкурентоспроможність бібліотеки, престиж бібліотечної професії, встановити і розширити партнерські зв’язки, залучити додаткові фінансові кошти. Тому бібліотекам необхідно вдосконалювати та модернізувати свій образ, гарантуючи своїм користувачам гідну якість пропонованих послуг.

Турбота про вдосконалення іміджу — це наочний доказ того, що колективу бібліотеки небайдужі запити її користувачів.

Вітчизняні дослідники і практики розглядають паблік рилейшнз як свого роду ідеологію політичної, економічної та конкурентної боротьби, як ідеологію співпраці і узгодження інтересів й одночасно як технологію управління свідомістю та настроєм людей і всередині організації, і на рівні соціальної групи, соціального прошарку, класу, а також — як технологію просування продукції (товарів, ідей, послуг, організації, лідерів) на політичному, економічному, освітньому і культурному ринках. Саме тому структури паблік рилейшнз діють у системі влади всіх рівнів, у компаніях, фірмах, корпораціях, різних організаціях культури, освіти, охорони здоров’я тощо [5, c. 18].

Висновок до розділу 2. Аналіз цілого ряду публікацій, присвячених паблік рилейшнз, дав нам змогу зупинитись на ось такому визначенні: паблік рилейшнз — самостійна функція менеджменту зі встановлення і підтримки комунікацій між організацією і громадськістю. Тобто мається на увазі форма управління суспільними зв’язками і структура, покликана займатися організацією цих відносин, що є важливим, з нашої точки зору, в контексті діяльності книгозбірні. Суспільні зв’язки бібліотеки реалізуються через структуру паблік рилейшнз, що є управлінським елементом, елементом так званого інформаційного менеджменту бібліотеки. Варто зазначити, що аналізована проблематика недостатньо розроблена вітчизняними бібліотекознавцями, це і спонукало до вивчення цієї теми.

Розділ 3. Аналіз рекламної діяльності на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки

3.1. Рекламна діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки

Будь-яка бібліотека, створюючи власну продукцію (методичні, бібліографічні видання, бази даних) і, надаючи різноманітні послуги, прагне до того, щоб її робота була прийнята і належно оцінена користувачами. Для того, щоб зацікавити потенційного або постійного відвідувача, бібліотеки активно використовують рекламу. Кожна бібліотека, як правило, розуміє, що вдало організована реклама: по-перше, позитивно вплине на імідж бібліотеки; по-друге, сприятиме збільшенню кількості користувачів бібліотеки.

Рівненська державна обласна бібліотека (РДОБ) вже має певний досвід у проведенні рекламної діяльності. Усі відділи бібліотеки працюють над тим, щоб гідно представити її ресурси і послуги. Крім того, у структурі РДОБ діє відділ маркетингу та наукової роботи, на працівників якого покладено обов’язки координаторів рекламної діяльності. Саме вони, переважно, спілкуються з представниками ЗМІ та розповсюджують рекламні матеріали. Прагнучи прорекламувати бібліотеку загадом, її структурні підрозділи та широкий спектр бібліотечних послуг, працівники відділу створюють і поширюють рекламну продукцію як у межах закладу, так і серед різних установ і організацій. РДОБ підтримує партнерські стосунки з органами місцевої влади, товариством «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, обласними спілками письменників, журналістів, художників України, Краєзнавчим товариством польської культури, Комітетом виборців України, Центром «Сучасні освітні технології», Рівненською обласною організацією «Союз організацій інвалідів України», регіональним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, обласним центром інвалідного спорту «Інваспорт», територіальним Центром зайнятості населення, Інститутом післядипломної педагогічної освіти, вищими та середніми навчальними закладами та іншими структурами міста.

Розуміючи усю важливість преси, радіо, телебачення у житті людини, бібліотека активно працює в напрямку налагодження тісних зв’язків із регіональними ЗМІ [17, c. 1-2].

Організовуючи масові заходи, виставки, конференції, РДОБ обов’язково запрошує журналістів місцевих телерадіокомпаній (РДТРК, Рівне-1, Радіо-Край, Радіо-Трек) та часописів («Вісті Рівненщини», «ОГО», «Рівненська газета», «Сім днів», «Волинь», «Вільне слово», «VIP» та ін.).

Нерідко авторами статей для газет про проведені заходи виступають самі працівники бібліотеки. У 2005 р. у міському тижневику «Сім днів» започатковано рубрику «Книжкова полиця», де рекламуються нові надходження до бібліотеки. Книгозбірня має власну «Афішу» майже в кожному місцевому періодичному виданні, де вміщуються повідомлення про діючі виставки, події, які відбуватимуться в бібліотеці, нові надходження літератури та ін.

РДОБ плідно співпрацює з радіостанціями міста. У ранкових ефірах «Радіо-Трек» (найретинговішої радіостанції Рівненської області) анонсуються події, які проходитимуть в бібліотеці, що звичайно сприяє збільшенню бажаючих відвідати заходи. З 2004 р. в ефірі радіо «Радіо-край» щопонеділка звучить бібліотечна рубрика «Календар знаменних та пам’ятних дат тижня». Короткий інформаційний огляд визначних подій краю, підготовлений працівниками бібліотеки, завжди отримує схвальні відгуки у слухачів.

Імідж — реклама взаємопов’язані. За рахунок культурно-просвітницької діяльності, її засобами здебільшого здійснюється реклама установи. Ці засоби сприяють формуванню іміджу бібліотеки в суспільстві. Йдеться про цілу систему заходів, як: сесії, наукові конференції, круглі столи, семінари, Дні науки, Дні аспіранта; науково-просвітницькі заходи — презентації, лекції, зустрічі з вченими, державними діячами, письменниками та ін. видатними особистостями; науково-інформаційну діяльність — книжкові виставки, виставки газетних, аркушевих та архівних документів тощо, підготовлених Культурно-просвітницьким центром або в співпраці з іншими підрозділами бібліотеки; культурологічно-просвітницьку діяльність (за столітньою традицією — виставки образотворчих мистецтв: художні, фото-, народних промислів і т.д.) [17, c. 3].

Культурно-просвітницька діяльність відбиває рівень, розвиток, якість і результативність таких важливих показників, як зовнішньокомунікативна та внутрішньокомунікативна діяльність, що загалом спрямовано на популяризацію всіх напрямів діяльності бібліотеки, на піднесення її іміджу; на виконання першочергових завдань бібліотеки, на підтримання високого існуючого іміджу Бібліотеки в суспільстві і в світі, на формуванні нового іміджу установи з огляду на глобалізацію та інші знакові процеси XXI ст.; на підвищення рівня інформаційної культури; інформаційну підтримку формування державницької, патріотичної, громадянської свідомості; на здійснення інформаційної підтримки науково-дослідних робіт та супровід соціальних реформ у державі; на повноцінне використання інформаційних ресурсів Бібліотеки; розкриття багатоманітних фондів, роблячи їх доступнішими і наочнішими; ця діяльність підпорядкована найважливішим завданням найбільшої книгозбірні держави, її магістральним напрямам і подальшому ствердженню цього соціального інституту як бібліотечно-інформаційного центру країни; інфополюса держави; на створення в суспільстві образу бібліотечно-інформаційної установи як установи інформаційного типу найвищого рівня, що займає своє конкретне і унікальне місце в індустрії сучасної інформації та в системі інформаційних послуг. Усі заходи, які організуються і проводяться в Бібліотеці, спрямовані на те, щоб виокремити, яскраво представити широкому загалу, владі, уряду неординарність та значний спектр інформаційних ресурсів, послуг, можливостей та невичерпний інтелектуальний потенціал Національної бібліотеки, що загалом націлено на формування суспільства знань.

З огляду на ці орієнтири й формувалася концепція системи науково-організаційних, науково-просвітницьких і культурно-масових заходів. Усім проектам притаманна комплексність, склад якої визначається доцільністю і спрямований на максимальну результативність і інформованість суспільства про конкретну проблематику. Ключова концепція залишається незмінною: мета всіх заходів — дедалі більше сприяти максимальному об’єктивному оприлюдненню багатих фондів Національної бібліотеки; поширенню нових знань та актуальної інформації; створенню суспільства знань [18, c. 27].

На ефективніше оприлюднення інформації націлені креативні форми роботи, які відбито, зокрема на сайті Бібліотеки: електронні каталоги книжково-інформаційних виставок; прес-анонси про заходи; програми наукових конференцій; тези доповідей, доповіді (наприклад, Читання академіка В. І. Вернадського) та ін. Підвищено увагу до знаннєво-пропагандистських заходів, упорядковано системність їх організації та проведення.

Позитивно на імідж бібліотеки впливають телерепортажі про її діяльність, які постійно з’являються на рівненських телеканалах: РДТ, Рівне-1.

Важливе значення у роботі із ЗМІ має підготовка якісних прес-релізів, в яких розкривається час і мета проведення заходу, вказуються його організатори та учасники. Прес-релізи розповсюджуються за допомогою факсу та електронної пошти.

Особливе значення для реклами бібліотеки мають друковані рекламні матеріали: плакати («2007 рік — Рік української книги»), путівники  («Рівненська державна обласна бібліотека»), буклети

(«Рівненщина: Регіонально-інформаційний портал», «Центр Європейської інформації», «Центр-Окуляр»), закладки («Шановні депутати: До Ваших послуг»), кишенькові календарики («Центр Європейської інформації») та ін. Наприклад, в 2006 р. було підготовлено та випущено понад 40 видань різних форм. Враховуючи сучасний рівень розвитку користувачів, РДОБ розповсюджує рекламу й на електронних носіях («Центр Європейської інформації», «Центр-Окуляр»).

Звичайно, рекламна продукція, яка готується бібліотекою, відрізняється одна від одної. Це пов’язано з тим, що вона має різне цільове призначення. Наприклад, якщо цільова група — студенти або учні шкіл, тоді увага в рекламному буклеті (проспекті, плакаті і т.д.) акцентуватиметься на освітніх ресурсах бібліотеки (паперових і електронних), на дозвіллєвих клубах, що діють в бібліотеці («English Club», «Співрозмовник» та ін.), на можливості безкоштовного доступу до мережі Інтернет. Натомість, рекламні матеріали, адресовані користувачам-інвалідам, матимуть інший зміст. У такому випадку, потенційних користувачів інформують про послуги, які надає «Центр-Окуляр» (центр діє на базі бібліотеки), та пропонують ознайомитися з виданням «lHea.net», яке бібліотека готує та випускає спеціально для людей з особливими потребами [17, c. 5].

3.2. Досвід ПР-системи  Рівненської державної обласної бібліотеки

Для того, щоб проаналізувати рекламну роботу бібліотеки, працівники відділу маркетингу та наукової роботи щоквартально готують інформаційний огляд «Рівненська державна обласна бібліотека на сторінках преси, радіо, телебачення». Моніторинг трьох останніх років свідчить, що РДОБ поступово покращує показники рекламної діяльності:

Форми реклами Публікації Теле-, радіо- Рекламні Рік   репортажі оголошення 2007 98 71 68 2008 78″ 101 728 2009 62 151 781

На сьогоднішній день важливим джерелом інформації про діяльність бібліотеки є її Веб-сайт. Завітавши на Веб-сторінку РДОБ, відвідувач може ознайомитися із структурою бібліотеки, її ресурсами, послугами, що надаються; знайти інформацію про заходи, які вже відбулися у бібліотеці або мають відбутися найближчим часом. Користувач Інтернету має можливість скористатися базами даних бібліотек, «відвідати» віртуальні виставки, у його розпорядженні сервісні послуги — віртуальна довідка та електронна доставка документів.

Веб-сайт бібліотеки, виступаючи засобом реклами, одночасно є й об’єктом реклами. Відповідно інформація про існування електронної сторінки бібліотеки вміщується в друкованій рекламній продукції та на сторінках місцевої преси.

РДОБ практикує проведення комплексних заходів, які рекламують її діяльність та сприяють підвищенню іміджу бібліотеки, як соціокультурного наукового освітнього закладу. Зокрема, вже традиційним є організація Реакції з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Акція передбачає ряд заходів: презентації діяльності бібліотеки на всіх телевізійних і радіопрограмах; зустрічі з керівниками органів місцевої влади у стінах бібліотеки; урочистості в органному залі тощо.

Підвищенню ефективності реклами, зміцненню стосунків із громадськістю та ЗМІ, сприяє фірмовий стиль РДОБ. Традиційно він включає: логотип, фірмовий лозунг, фірмовий бейдж та ін.

Інтер’єр РДОБ теж опосередковано рекламує установу. Увагу перехожих одразу привертає вивіска при вході в бібліотеку: великими літерами зазначено, що тут розташована Рівненська державна обласна бібліотека. Також при вході розміщено рекламні плакати і об’яви не лише бібліотеки, а й інших організацій міста. На 3-му поверсі знаходиться банер, який інформує про електронні ресурси бібліотеки. Внутрішнє оформлення будівлі витримане в одному стилі; використано заспокійливу кольорову гаму, кожен відділ оздоблено рослинами. Осучаснення дизайну приміщення та створення комфортних умов для роботи, в кінцевому результаті, теж сприяє залученню користувачів до бібліотеки [17, c. 6].

Розуміючи важливість реклами у сучасному суспільстві, РДОБ виступила ініціатором проведення тижня інформації на тему: «Рекламна діяльність установ культури». Така тема вперше широко висвітлювалась бібліотекою. Організатор заходу — головний бібліотекар відділу обслуговування документами з мистецтва Г.О. Споденюк. До участі в заході запрошувалися: Л.В. Загайкевич — доцент, кандидат технічних наук, спеціаліст з дизайну і реклами Рівненського державного гуманітарного університету, В.Л. Захарова — головний редактор журналу «VIP», B.C. Ступницька — зав. відділу наукової роботи та маркетингу РДОБ, Л.І. Костильова — зав. відділу регіонального інформаційного центру РДОБ. Під час відкриття тижня інформації були обговорені наступні питання: етапи рекламного процесу на Україні, роль ЗМІ у популяризації діяльності установ культури, використання мережі Інтернет для реклами установи, реклама ресурсів і послуг РДОБ. На зустрічі були присутні представники закладів культури і мистецтв міста, студенти вищих навчальних закладів, всього — більше 100 чол.

До заходу було підготовлено широку тематичну виставку «Рекламні видання установ культури Рівненщини». На виставці експонувалась рекламна продукція місцевих закладів культури — Рівненського обласного краєзнавчого музею, Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру, Рівненського обласного театру ляльок, Рівненської обласної філармонії, Рівненського обласного центру народної творчості. Ними до обласної бібліотеки були передані плакати, путівники, буклети, аудіокасети, CD, календарики, кулькові ручки. Особливим успіхом у відвідувачів користувались рекламні матеріали Рівненської обласної філармонії, представлені на традиційних паперових та на електронних носіях (аудіокасети, CD). Увагу приваблювали буклети та проспекти Рівненського обласного театру ляльок — яскраві, розроблені спеціально для користувача-дитини.

Окрема полиця виставки присвячувалася рекламі книгозбірень Рівненщини. Діяльність районних, міських, сільських бібліотек області у напрямку самореклами останнім часом помітно активізувалась. Зокрема, для цих бібліотек вже стало традицією періодично видавати друковані закладки та путівники. Сарненська центральна районна бібліотека готує серію бібліографічних покажчиків, Березнівська — має рубрику на місцевій радіостанції, виставляє інформацію про планові заходи на власній Веб-сторінці. Всі бібліотеки співпрацюють із ЗМІ. і цілому кожна центральна районна бібліотека щорічно вміщує при-5лизно 25-70 публікацій в місцеві періодичні видання.

В подальшому подібний тиждень інформації проводитиметься поквартально протягом року [18, c. 28].

Висновки до розділу 3. Таким чином, РДОБ постійно шукає нові шляхи для самореклами через зміцнення зв’язків із ЗМІ, збільшення обсягів друкованої рекламної продукції. Рекламна діяльність РДОБ покликана сприяти підвищенню її статусу у суспільстві та залученню нових користувачів.

Бібліотека постійно співпрацює з управлінням освіти міськвиконкому. Працівники обласної бібліотеки беруть участь у серпневих нарадах педагогів міста та у першовересневих днях знань; проводяться заходи для слухачів Інституту післядипломної педагогічної освіти.

Утвердженню позитивного іміджу бібліотеки, розкриттю її можливостей сприяє організація екскурсій для першокурсників вищих навчальних закладів та старшокласників загальноосвітніх шкіл міста. Студенти та учні знайомляться із структурними підрозділами, системою каталогів і картотек, послугами бібліотеки.

Висновки

Рекламний інструментарій швидко змінюється. Саме тому проведення рекламних кампаній залежить від ініціативності, винахідливості, творчого підходу та кадрового потенціалу бібліотеки.

Найважливіше завдання — активна, ініціативна позиція в справі залучення уваги насамперед наукової спільноти щодо інтенсивного використання документів на всіх носіях інформації, що зберігаються у багатотисячному фонді бібліотек, в інтересах розвитку науки, економіки, технологій, культури. Таку можливість роботи з науковою громадськістю дає цілий спектр наукових, науково-просвітницьких, культурно-просвітницьких та ін. заходів, що проводяться в інтересах розвитку науки, освіти і культури, розвитку суспільства.

Нині для культурно-просвітницької діяльності — період створення нових концепцій і моделей активнішого спілкування з суспільством; пошук форм ефективнішого поширення знань, наукових досягнень, корисної інформації, створення дедалі більшої комунікації між членами суспільства; залучення його в мережу традиційних та електронних бібліокомунікацій.

Перетворення, що відбуваються в бібліотечній сфері, зачіпають нині не тільки технологічні зміни, завдяки яким поліпшується якісне й оперативне задоволення інформаційних потреб користувачів, але й спосіб мислення бібліотечних працівників, що знайшли в собі сили переломити колишні погляди, зрозуміти й прийняти теперішній час і обновиться самим. У професійній свідомості з новою силою виявилися ініціатива й творчий потенціал. Бібліотекарі стали мислити інакше, інакше організовувати свою роботу, розуміючи всю важливість створення нового образа бібліотеки, залучаючи до неї інтерес різних груп суспільства.

Зв’язки, відносини із громадськістю, — стають усе більше важливими в діяльності сучасної бібліотеки, що встановлює й успішно провідної комунікації з партнерами й засобами масової інформації, з місцевою громадськістю й державними структурами.

Список використаної літератури

  1. Балашова Е.В. Библиотечный дизайн: Учеб. пособие / Е.В. Балашова, М.Н. Тищенко, А.Н. Ванеев. — М.: Гардарики, 2004. -288 с.
  2. Бандилко Л. Бібліотека як суб’єкт ринкових відносин [Текст] / Л. Бандилко // Вісник Книжкової палати. — 2003. — № 12.- С.27-28
  3. Барабаш С. Паблік рилейшинз як документ маркетингової комунікації бібліотеки / С. Барабаш // Вісник Книжкової палати. — 2010. — N 6. — С. 30-32
  4. Башун О. Реклама та „паблік рілейшнз» бібліотек / О. Башун // Імідж сучасної бібліотеки: 36. ст. — К., 2001. — С. 67-75.
  5. Башун О. Роль реклами та «паблік рілейшнз»в трансформації наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру. [Текст] / Башун О. // Вісник книжкової палати. — 1999. — № 5. — С. 15-18
  6. Библиографический обзор как эффективная форма рекламы книг // Новая библиотека. — 2008. — № 10. — С. 33-35
  7. Борисюк Т.В. Маркетинговий інструментарій формування позитивного іміджу бібліотеки / Т.В. Борисюк // Регіональна бібліотека в сучасному соціально-культурному контексті: До 60-річчя від дня заснування Рівнен. держ. обл. б-ки: 36. ст. і тез доп. наук.-практ. конф. — Рівне, 2002. — С. 18-25.
  8. Гречко Г. Имиджевые мероприятия в библиотеке для детей как основная часть репутационного менеджмента // Бібліотечний форум. — 2009. — № 3. —  С. 12-15
  9. Гросов О. Реклама в бібліотеці // Бібліотечна планета. — 1999. — № 1. — С. 19-20
  10. Кельдышева Н. Рекламируем библиотеку // Библиотековедение. — 2000. — № 6. — С. 86-88
  11. Кірішева О. М. Імідж сучасної бібіліотеки в інформаційному суспільстві / О. М. Кірішева // Медичні бібліотеки як соціальні інформаційні бази медичної науки та охорони здоров’я : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 травня 2008 р. — К., 2008. — 87-92.
  12. Клюев В.К. Научные основы рекламной деятельности библиотеки [Текст] / В.К. Клюев // Библиография. — 2003. — № 3. — С. 97-100
  13. Никонорова Е. Связи с общественностью: новый импульс развития библиотек // Библиотековедение. — 2001. — № 6. — С. 8-15
  14. Орлов В. Пресс-релиз в системе библиотечных PR -технологий // Библиотековедение. — 2009. — № 5. — С. 122-125
  15. Осипова И. Научимся рекламировать библиотеку [Текст] / И.Осипова // Мир библиотек сегодня. — 1997. — № 1. — С. 72-77
  16. Полтавец А. Имидж библиотеки=массовая работа+реклама [Текст] / А.Полтавец // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. — 1999. — № 1. — С. 84-87
  17. Промська О. З досвіду рекламної діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки // Диференційне забезпечення керівництва. — 2007. — Вип. 7/5, 5031. — С. 1-6
  18. Промська О. Рекламна діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки / Олександра Промська // Бібліотечний форум України. — 2008. — № 1. — С. 26-28
  19. Рейнш А. PR-акции приобщают к прекрасному // Библиотека. — 2009. — № 5. — С. 39
  20. Реклама та дизайн бібліотеки // Бібліотечна планета. — 2001. — № 2. — С. 37
  21. Слив’як О. Бібліотечна реклама // Професійне досьє бібліотекаря. — 2003. — № 1-2. — С. 13-17
  22. Соколова О. Бібліотечна реклама: різноманість і дієвість [Текст] / О.Соколова // Бібліотечна планета. — 2002. — № 3.- С.13-14
  23. Ярощук В. Створення позитивного іміджу бібліотеки / В. Ярощук // Культура України XXI століття : діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах : Збірник матеріалів регіональної наук.-практ. конференції, 30 листопада — 1 грудня 2001 року / М-во культ. і мистецтв України, Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв, Рівненський держ. гум. ун-т. — Київ ; Рівне, 2001. — С. 32-39.
  24. Ястребова Е. Паблик рилейшнз для библиотек // Библиография. — 2000. — № 1. — С. 43-48
  25. Ястребова М. ПР-менеджеры для библиотеки — управленцы современной формации [Текст] / М. Ястребова // Библиотековедение. — 2002. — № 4. — С. 30-34