- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Жук Андрій Ілліч»
Презентація на тему «Жук Андрій Ілліч»
416
Слайд #1
Жук Андрій Ілліч
Псевдоніми :
Андрієнко;
Ільченко;
Вовчанський;
Хрущ;
Беволит;
Критський.
Псевдоніми :
Андрієнко;
Ільченко;
Вовчанський;
Хрущ;
Беволит;
Критський.
Слайд #2
український громадсько-політичний діяч;
дипломат;
публіцист;
один з провідних діячів Української Центральної Ради;
науковець;
кооператор;
геополітик.
дипломат;
публіцист;
один з провідних діячів Української Центральної Ради;
науковець;
кооператор;
геополітик.
Слайд #3
Народився 1 липня 1880 року в с. Вовчок. Походив з родини потомственних козаків. Закінчивши 3-річну парафіяльну школу, подальшу освіту здобув самотужки.
Працював помічником волосного писаря Вовчанського правління, помічником письмоводителя земського дільничного начальника, писарем волосного суду.
Працював помічником волосного писаря Вовчанського правління, помічником письмоводителя земського дільничного начальника, писарем волосного суду.
Слайд #4
Був членом місцевого українського гуртка, яким керували Микола Порш і О. Кірст
Від 1898-го канцелярист Лубенської повітової земської управи. Під впливом С.Андрієвського, В.Шемета, В.Леонтовича, родини Яновських активно включився в український рух.
Від 1898-го канцелярист Лубенської повітової земської управи. Під впливом С.Андрієвського, В.Шемета, В.Леонтовича, родини Яновських активно включився в український рух.
Слайд #5
З 1901 почав друкуватися, перша публікація з'явилася в «Літературно-науковому вістнику»
В тому ж році одержав посаду в Полтавські губернії, начальником якого був О.Русов. Незабаром переїжджає в містечко Білопілля, де за протекцією В.Леонтовича працює урядовцем на залізничній станції.
В тому ж році одержав посаду в Полтавські губернії, начальником якого був О.Русов. Незабаром переїжджає в містечко Білопілля, де за протекцією В.Леонтовича працює урядовцем на залізничній станції.
Слайд #6
1901—1902 як неблагонадійний був взятий до війська, восени 1902 у зв'язку з хворобою комісований. Переїхав до Харкова 1903, намагався створити гурток РУП серед співробітників залізниці. Поширював нелегальну літературу на станції Люботин, був заарештований, у жовтні 1904 попав під амністію й вийшов з харківської в'язниці.
Від 1905 — один з лідерів Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, член ЦК УСДРП, співробітник друкованих партійних органів«Селянин», «Гасло» та інших.
Від 1905 — один з лідерів Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, член ЦК УСДРП, співробітник друкованих партійних органів«Селянин», «Гасло» та інших.
Слайд #7
В подіях революції 1905—1907 брав участь як сільський агітатор разом з одним із засновників РУП Д.Антоновичем.
1906 вдруге заарештований і ув'язнений до київської Лук'янівської тюрми.
1907 разом із членами ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії В.Винниченком і В.Степанківським вийшов з тюрми під грошову заставу родини Юркевичів.
1906 вдруге заарештований і ув'язнений до київської Лук'янівської тюрми.
1907 разом із членами ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії В.Винниченком і В.Степанківським вийшов з тюрми під грошову заставу родини Юркевичів.
Слайд #8
Після звільнення виїхав за кордон — мешкав у Львові, працюючи у РСУК. Займався публіцистичною діяльністю, співпрацював з газетами соціал-демократичного («Земля і Воля», «Праця») і націонал-демократичного («Діло», «Рада») напряму, редагував журнали («Економіст» і «Самопоміч»).
В 1914-1918 роках Андрій Жук — один з засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради, Загальної Української Ради.
Деякий час допомагав редагувати ілюстрований український інформаційний місячник французькою мовою, орган СВУ — «La Revue Ukrainienne».
В 1914-1918 роках Андрій Жук — один з засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради, Загальної Української Ради.
Деякий час допомагав редагувати ілюстрований український інформаційний місячник французькою мовою, орган СВУ — «La Revue Ukrainienne».
Слайд #9
Від 1909 почав підтримувати «ревізіоністичну» течію в УСДРП, ініціює загальнопартійну дискусію про висунення на чільне місце в програмі національне питання, про шукання союзників у таборі націонал-демократії, пропагує ідею української державної незалежності.
1911 разом зі своїми прихильниками В.Дорошенком, В.Степанківським та О.Назаріївом був виключений з УСДРП з її лідерами Л.Юркевичем, М.Поршем і В.Винниченком. Відтоді вважав себе продовжувачем надкласових традицій РУП. Був ініціатором і учасником березневої наради наддніпрянських емігрантів, на якій було створено групу «Вільна Україна», що ставила своїм завданням пропаганду ідеї незалежної України.
1911 разом зі своїми прихильниками В.Дорошенком, В.Степанківським та О.Назаріївом був виключений з УСДРП з її лідерами Л.Юркевичем, М.Поршем і В.Винниченком. Відтоді вважав себе продовжувачем надкласових традицій РУП. Був ініціатором і учасником березневої наради наддніпрянських емігрантів, на якій було створено групу «Вільна Україна», що ставила своїм завданням пропаганду ідеї незалежної України.
Слайд #10
1912р. заснував Український інформаційний комітет, на основі якого з початком Першої світової війни був утворений Союз визволення України (СВУ).
У серпні 1914 переїхав до Відня.
Згодом член Головної української ради (1914—15),
ЗУР від Наддніпрянської України (1915—16)
Боєвої управи УСС (1915—20).
Перебував на дипломатичній службі в посольстві Української Держави, згодом УНР, у Відні та радник МЗС УНР.
Був одним з співробітників Симона Петлюри.
У серпні 1914 переїхав до Відня.
Згодом член Головної української ради (1914—15),
ЗУР від Наддніпрянської України (1915—16)
Боєвої управи УСС (1915—20).
Перебував на дипломатичній службі в посольстві Української Держави, згодом УНР, у Відні та радник МЗС УНР.
Був одним з співробітників Симона Петлюри.
Слайд #11
З 1930 р. відійшов від активної політики, жив у Львові, керував статистичним бюро Ревізійного союзу українських кооперативів, редагував часописи «Хортиця» і «Крайова Кооперація». Автор численних статей з суспільно-політичних і економічних проблем.
Помер 3 вересня 1968 році
Помер 3 вересня 1968 році
Слайд #12
У листі до В.Липинського від 5 березня 1920 р. він писав:
“Я уважаю, що в теперішнім моменті рятування нашої національної справи треба підпорядкувати під більшовизм.
І хай се починають робити ті люди, які можуть говорити з більшовиками спільною мовою”.
А.Жук був демократом й людиною лівих поглядів. Стаючи на шлях реальної політики, А.Жук пропонував шукати порозуміння з більшовиками, був проти польської орієнтації С.Петлюри.
“Я уважаю, що в теперішнім моменті рятування нашої національної справи треба підпорядкувати під більшовизм.
І хай се починають робити ті люди, які можуть говорити з більшовиками спільною мовою”.
А.Жук був демократом й людиною лівих поглядів. Стаючи на шлях реальної політики, А.Жук пропонував шукати порозуміння з більшовиками, був проти польської орієнтації С.Петлюри.
Слайд #13
Дякую за увагу!