Презентація на тему «Абрам Аншелович Маневич»

Абра́м Анше́лович Мане́вич (25 листопада 1881, Мстиславль, Білорусь 30 червня 1942, Нью-Йорк, США)український художник-модерніст.
Підготувала учениця 301 групи Язиванова Софія

Перші кроки у мистецтво
Народився в місті Мстиславль (сучасна Білорусь), де прожив до 20 років. Потім переїхав до Києва, який вабив Абрама Маневича можливістю стати художником. Свій шлях у мистецтво він почав у майстерні вивісок , потім була робота на фабриці з ліжками , що розміщувалася на Подолі. Тут він розписував стінки готових виробів ландшафтами і квітами. Долі було завгодно , щоб на фабрику зайшов відомий у Києві археолог , етнограф , директор Міського музею (зараз - Національний художній музей України) Микола Біляшівський .
Микола Біляшівський

Освіта
Біляшівський допоміг талановитому юнакові отримати професійну освіту. У 1901 році Маневич вступає до Київського художнього училища, де навчається , як незаможний , безкоштовно. Його товаришами по навчанню були А.Богомазов , К. Малевич, О.Екстер , О.Архипенко , А.Лентулов - згодом визнані майстри найвищого рангу , основоположники нових напрямів у мистецтві ХХ століття.
Київське художнє училище

Завдяки старанням його «доброго генія» Біляшівського, який знайшов місцевого мецената - барона Гінцбурга, Маневичу вдається продовжити навчання за кордоном - у Мюнхенській академії мистецтв (1905-1907), яка в той час була одним з провідних художніх закладів Європи.
Мюнхенська академія мистецтв

Перші успіхи
Маневич писав спираючись на досягнення імпресіонізму, міські пейзажі, зокрема київські: «Весняна Симфонія» (1912), «Осінь. Дніпро» (1913), «Міський Пейзаж» (1914), «Дахи Києва». Біляшівський став і ініціатором організації персональної виставки живописця, що принесла її автору перший великий успіх. Місцева преса не обійшла виставку своєю увагою. В одній зі статей зазначалося, що у мистецтві з'явився самобутній майстер «зі своїм незвичайним розумінням інтимної краси пейзажу, далеко не поверхневим ставленням до природи, щиросердим злиттям з нею».
«Дахи Києва» (1910)

Маневич і Горький
Отримавши гроші від продажу картин , Маневич знову вирушає за кордон - удосконалювати свою майстерність. Він відвідав Швейцарію , Францію , Італію. Працюючи на О. Капрі , художник познайомився з Максимом Горьким. За два сеанси він написав портрет письменника.
Горький в одній зі своїх записок зазначив: «Був тут недавно київський художник Маневич , дуже цікава людина ... Захоплювався Левітаном , любить Архипова , трошки нагадує їх то тим , то іншим , але є і своє , отаке задумливо - ліричне». На багато років між письменником і художником встановлюються теплі дружні стосунки. Будучи в Києві (1914) , Горький приходив до Маневича в гості на вулицю Совську , приводячи в здивування своєю появою всіх навколишніх жителів . Як згадувала дочка художника Люся , - розглядаючи пейзажі батька в їхній тісній квартирці , письменник опустився на килим і довго сидів там , пояснюючи, що так йому краще і видніше.
Портрет М.Горького

Еміграція
У 1919 році на Україні був убитий його син. У 1922 році художник з дружиною і дочкою переїхав в Мінськ, зголом у Лондон, а потім у США, де прожив до самої смерті. Він був досить відомий в США, де до числа людей, яким подобалися твори Маневича, належав Альберт Ейнштейн. В 1925-27 створив серію міських пейзажів «Прозаїчна Америка», де показав контрасти сучасного міста. В останні роки створив пейзажі «Зима. Канада» (1932), «Весна» (1942) та інші.
«Весна» (1942)

Галерея
«Берези» (1911)
«Зимовий пейзаж» (1910)

Галерея
«Сільский пейзаж» (1921)
«Вид Києва» (1911)

Абрам Маневич належить до плеяди майстрів, які стояли біля витоків української культури XX століття. Його мистецтво визначало художні новації часу — ті пошуки в живописі, в основі яких превалював декоративний початок. Час же із його політичними і соціальними потрясіннями визначав його долю — той життєвий шлях, який проліг від берегів Дніпра до берегів Гудзону.
Маневич – крайній зліва (1918)