Презентація на тему «Леонардо да Винчи» (варіант 5)

Слайд #1

Леонардо да Вінчі

Слайд #2

БІОГРАФІЯ
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня
1452 в селищі Анкіано поблизу Вінчі:
недалеко від Флоренції. Син
флорентійського нотаріуса і селянки,
учень Вероккио в області живопису,
швидко випередив свого вчителя,
Леонардо да Вінчі жив і працював
спочатку в купецькій Флоренції, потім при
дворах
різних князів, усюди пропонуючи грандіозні
плани
і ніде не знаходячи справжнього розуміння. В
томлений і розчарований, Леонардо да Вінчі в
січні 1516 прийняв запрошення короля
Франциска I переїхати до Франції і тут прожив
останні чотири роки свого життя в замку Клу (у
Турени), завершуючи розпочаті роботи.
Леонардо не мав прізвища в сучасному
розумінні; «да Вінчі» означає просто (родом) з
містечка Вінчі ». Повне його ім'я - італ. Leonardo
di ser Piero da Vinci, тобто «Леонардо, син пана П'єро з Вінчі».

Слайд #3

Винаходи Леонардо да Вінчі
Саме його креслення літальних винаходів стали основою сучасного аероплана. Саме він винайшов парашут, колесцовий замок, велосипед, прожектор і катапульту. Для своєї епохи і для нашої він назавжди залишиться надлюдиною. Є припущення, що да Вінчі - навіть більш вища сутність, ніж людина, тому що ніхто до нього не був успішним у стількох видах діяльності одночасно. А також портатіп танка.
Ще одна військова новація полягала в оснащенні звичайної гармати підйомним блоком, що дозволяв коригувати кут стрільби і підвищити точність ураження. Пізніше ця ідея була застосована Леонардо в малюнках багатоствольних гармат, ефективних (на відміну від звичайних, повільно заряджають знарядь того часу) при обстрілі наступаючої піхоти.

Слайд #4

Для цих двох картин позував один і той же чоловік.
Иоанн Креститель
Мона Лиза

Слайд #5

Загадкова усмішка Мони Лізи
Посмішка Мони Лізи є однією з найбільш знаменитих загадок картини. Ця легка блукаюча посмішка зустрічається в багатьох творах як самого майстра, так і у Леонардески, але саме в «Моні Лізі» вона досягла своєї досконалості.
Особливо заворожує глядача демонічна чарівність цієї посмішки. Сотні поетів і письменників писали про цю жінку, яка видається те звабливо усміхненою, то застиглою, холодно і бездушно дивиться в простір, і ніхто не розгадав її посмішку, ніхто не відгадав її думки. Все, навіть пейзаж, таємничі, подібно сновидінню, трепетні, як передгрозове марево чуттєвості (Мутер)