Презентація на тему «Ференц Ліст та його твори»

Ференц Ліст та його твори
Підготувала:учениця 11-Б класу
Фірцак Марія

Ференц (Франц) Ліст (угор. Liszt Ferenc, нім. Franz Liszt; 22 жовтня 1811, Добор'ян (Райдинг), Австрійська імперія — 31 липня 1886, Байройт, Німеччина) — угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.
Ференц Ліст — перший піаніст, який виступав зі сольними концертами, котрими заслужив визнання як професіоналів, так і загальної публіки. Попри те, що немає жодного запису гри піаніста, він уважається одним з найвпливовіших піаністів його епохи. Одночасно був відомий своєю благодійністю: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, учив безкоштовно талановитих студентів — також сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвувавши значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.
Багато із його фортепіанних творів увійшли до традиційного репертуару — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор» та два фортепіанні концерти. Зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні та пісень Шуберта; окремі його фортепіанні твори вважаються найвищим випробуванням фортепіанної майстерності. Був автором хорової, вокальної та симфонічної музики, а органні твори Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів.

Багатогранна творча діяльність Ліста охоплює близько 60 років. Упродовж свого життя він створив понад 1300 творів. Витоками композиторського стилю Ф.Ліста вважаються французька та німецька композиторські школи, а також угорський міський музичний фольклор. Деякі особливості національної музики, наприклад танців вербункош та чардаш знайшли своє втілення в цілому ряді творів, перш за все — в «Угорських рапсодіях», а також обробках народних пісень.
Основний принцип творчості Ф.Ліста — програмність. В основі більшої частини його творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався надати мистецтву більшої дієвості та образної конкретики, більшої доступності для слухача. Творам Ліста загалом притаманий романтичний конфлікт дійсного і особистого, який вирішується через героїчність. Окремі твори Ліста присвячені героїчним подіям чи постатям минулого — наприклад «Мазепа» (втілено героїчний образ українського гетьмана), «Героїчний марш в угорському стилі», «Битва гунів». Чільне місце займають твори, натхнені національно-визвольним рухом — «Поховальна хода», присвячена пам'яті страчених у 1849 році революціонерів, симфонічні поеми «Плач за героями», «Угорщина» та інші твори. Тема Батьківщини прослідковується також в таких творах, як «Угорські історичні картини», «Угорська коронаційна меса» та багатьох інших творів.

Протягом свого життя Ф. Ліст фактично написав шість творів, присвячених гетьману Івану Мазепі: перший етюд для фортепіано 1827 р.; Трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа» 1838 р., (присвячений В. Гюго); Трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа» 1840 р. (змінена версія твору 1838 р.); Симфонічна поема «Мазепа» 1851 р.; «Мазепа» для двох фортепіано 1855 р. та для фортепіано на чотири руки 1874 р.
Сміливий новатор, Ференц Ліст збагатив та розширив виразові засоби музичного мистецтва. В інструментальну мелодику Ліст вніс елементи мовних інтонацій, підкреслену декламаційність, що йде від ораторських прийомів, застосовував принцип монотематизму, сутність якого полягала в утворенні різних за характером тем з єдиної тематичної основи. Ференц Ліст часто використовував т.зв. мелодії-характеристики, що ніби змальовували ті чи інші ситуації чи образ героя, причому подальший розвиток таких мелодій-характеристик залежить від розвитку поетичного образу. Значні досягнення Ліста і в області гармонічного мислення — використовуються контрастні зіставлення, альтеровані гармонії, енгармонізми тощо. Сміливе новаторство в області гармонії багато в чому передбачило розвиток сучасної музичної мови. Хроматизми, використовувані Лістом, не тільки збагатили романтичний стиль минулого сторіччя, але й, що важливіше, передбачили кризу традиційної тональності в 20 столітті. Радикальна «музика майбутнього», про яку мріяли Ліст і Вагнер, викликала до життя цілотонові послідовності, політональність, атональність та інші елементи, типові для музичного імпресіонізму. Подібно Вагнеру, Ліст був прибічником ідеї синтезу всіх мистецтв як вищої форми художнього вираження.

Рукопис фортепіанної сонати Ф.Ліста

Серед найпопулярніших творів Ліста — «Мрії кохання» (Liebestraum), 19 Угорських рапсодій, цикл із 12 «Трансцендентних етюдів» (Etudes d'execution transcendante) і три цикли невеликих п'єс під назвою «Роки мандрівок» (Annees de pelerinage). Деякі з «Угорських рапсодій» (в основі яких лежать скоріше циганські, ніж мадярські наспіви) пізніше були оркестровані.

Особливе місце серед фортепіанних творів Ліста займає його соната сі мінор, написана у 1852-53 роках. Вона є найбільш об'ємним його фортепіанним твором (760 тактів, приблизно 30 хв. за тривалістю), і за значущістю та глибиною змісту цей твір можна поставити в один ряд із «Фауст-симфонією» і найбільш взірцевими симфонічними поемами. Будучи одночастинним твором, соната має дуже чіткі внутрішні 4 частини, котрі уміщено у загальну для всього твору сонатну форму. Фортепіанній сонаті Ліста, на відміну від деяких інших його творів, не можливо закинути наявність «пустих» уривків; насиченість музичної тканини, збалансованість форми і виразова цілісність цього твору знаходиться на дуже високому рівні. Соната є одним із найбільш яскравих і вдалих творів Ліста.

Ліст став творцем жанру одночастинної напівпрограмної симфонічної форми, яку він назвав симфонічною поемою. Цей жанр був покликаний виражати немузичні ідеї або переказувати музичними засобами досягнення літератури й образотворчих мистецтв. Єдність композиції досягалася введенням лейтмотивів або лейттем, що проходять через всю поему. Серед оркестрових творів Ліста (або п'єс за участю оркестру) найцікавіші симфонічні поеми, особливо «Прелюди» (Les Preludes, 1854), «Орфей» (Orpheus, 1854) і «Ідеали» (Die Ideale, 1857).

В останні роки життя творчі устремління Ф. Ліста значно змінилися — він прийшов до створення особливого, аскетичного й лаконічного стилю, вільного від романтичних перебільшень, значною мірою випередившим виразні засоби музики 20 століття
Діяльність Ф. Ліста зіграла велику роль у становленні угорської національної композиторської школи і справила величезний вплив на розвиток світової музичної культури.

Опера
1825 — «Дон Санчо або замок кохання» (Don Sanche ou le Chateau d'Amour)

Для оркестру
13 симфонічних поем (1848—1861)
«Що чутно на горі» (Ce qu'on entend sur la montagne), 1848—1849 за мотивами Гюго
«Тассо. Скарга і тріумф» (Tasso. Lamento e triomfo), 1849 за мотивами Байрона
«Прелюди» (Les préludes), за мотивами Ламартіна 1848, редакція 1854
«Орфей» (Orpheus), 1853—1854
«Прометей» (Prometheus), 1850
«Мазепа», 1851
«Звуки свята» (Festklänge), 1853
«Плач за героями» (Héroïde funèbre), 1849—1850
«Угорщина», 1854
«Гамлет», 1858
«Битва гуннів» (Hunnenschlacht), за картиною Кульбаха 1857
«Ідеали» за Шиллером
«Змалку до останку» (Von der Wiege bis yum Grabe) 1882
«Симфонія до Божественної комедії Данте» 1857
«Фауст-Симфонія» (за мотивами Гете) 1854

Для фортепіано з оркестром
1849 Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Мі-бемоль мажор
1849 Концерт для фортепіано з оркестром №. 2 Ля-мажор, редакція 1861
1849 «Танок смерті» ( Totentanz), для фортепіано з оркестром, редакції 1853-1859
1852 Фантазія на угорські народні теми для фортепіано з оркестром

Для фортепіано
1822 Варіації на тему Діабелі
1826 12 етюдів (2-а ред 1938, 3-я ред. — «Трансцендентні етюди», 1851)
1838 «Великі етюди за Паганіні», в тому числі № 3, «Кампанела» (La Campanella); та № 5, «Полювання» (La Chasse, редакція 1851)
1841 «Аркуші з альбому» (Feuilles d'album),
1845—1848 «Балада № 1 Des-dur»
1848 «Три концертні етюди»
1848—1853 «Роки мандрів» (Années de Pèlerinage): Перший рік — Швейцарія; Другий рік — Італія — Венеція і Неаполь; Третій рік
1849 «Поетичні та релігійні гармонії» для фортепіано
1850 Мрії кохання (Liebesträume)
1851 19 «Угорських рапсодій» для фортепіано
1851 «Полонез № 1» для фортепіано
1852 «Вальс-експромт» для фортепіано
1853 Соната для фортепіано h-moll
1853 «Балада № 2» для фортепіано
1860 «Мефісто-вальс» № 1 для фортепіано
1881 «Сірі хмари» (Grey clouds) для фортепіано
1885 «Атональна багатель» для фортепіано

Інші
1855 «Прелюдія і фуга на тему B-A-C-H» для органу, ред. 1870
1855 Естергомська меса
1861 «Легенда про святу Єлизавету» (Legende von der heiligen Elisabeth,
1866 «Христос»
1868 Реквієм

А також:
близько 90 пісень та романсів на слова Г. Гейне, Й. В. Гете, В. Гюго та ін.
Численні транскрипції для фортепіано
Інструментальні п'єси та камерно-інструментальні ансамблі
Твори для органу
низка музикознавчих праць про творчість Моцарта, Вагнера, Шопена та ін.

КІНЕЦЬ!