Слайд #2
Авангард
Двадцяті роки XX ст. характеризуються складністю і суперечливістю художньо-естетичних тенденцій, творчих пошуків. В Україні організовувалися різні творчі об'єднання художників, до складу яких входили як художники-реалісти, так і художники модерністських та імпресіоністичних уподобань. Точилася гостра боротьба художників- реалістів із представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на європейське мистецтво, вважаючи реалістичний метод таким, що не відповідає культурним потребам сучасного суспільства. Саме на двадцяті роки припадає стрімкий зліт великих українських авангардистів К. Малевича, Д. Бурлюка, М. Бойчука, О. Архипенка, О. Богомазова, О. Екстер.
Казимир Малевич — художник-авангардист, один із засновників супрематизму і кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Брав участь у виставках, де представляв свої роботи, написані в стилі неопримітивізму («Селяни в церкві», «Збір урожаю») та кубофутуризму («Англієць у Москві»). Найвідоміший твір художника — «Чорний квадрат». Поняття «український авангард» введено в ужиток французьким мистецтво знавцем Наковим для виставки «Tatlin's dream», улаштованої в Лондоні 1973 року. Саме тоді Захід уперше побачив праці світового рівня невідомих авангардистів України — В. Єрмилова і О. Богомазова. Ця подія привернула увагу до видатних українських майстрів авангарду — К. Малевича, Д. Бурлюка, В. Татліна, роботи яких набули популярності в усьому світі.