Презентація на тему «Памятки Історії культури»
294
Слайд #1
Памятки Історії культури
Виконала:
Учениця
11 класу
Міралієва.М
Виконала:
Учениця
11 класу
Міралієва.М
Слайд #2
Київські золоті ворота
ХI по XVIII століття визначяли межу міста і були його обличчам і знаком. Саме Золоті Ворота зустрічали гостей та біля них оголошували про вторгнення ворогів. При князеві Ярославі Мудрому столицю Київської держави обнесли міською стіною і в ній побудували троє воріт : Південні, Ледські і ЛевівськіПівдені побудували одночасно з Софійським собором і хоча вони територіально і не були найзручнишим в' їздом, саме Південним комірам випала честь стати головними. Їх називали спочатку Великими, а коли прямо над комірами збудували церкву Благовіщення стали називати Золотими із-за позолочених купонів церкви.
ХI по XVIII століття визначяли межу міста і були його обличчам і знаком. Саме Золоті Ворота зустрічали гостей та біля них оголошували про вторгнення ворогів. При князеві Ярославі Мудрому столицю Київської держави обнесли міською стіною і в ній побудували троє воріт : Південні, Ледські і ЛевівськіПівдені побудували одночасно з Софійським собором і хоча вони територіально і не були найзручнишим в' їздом, саме Південним комірам випала честь стати головними. Їх називали спочатку Великими, а коли прямо над комірами збудували церкву Благовіщення стали називати Золотими із-за позолочених купонів церкви.
Слайд #3
Київські золоті ворота
ХI по XVIII століття визначяли межу міста і були його обличчам і знаком. Саме Золоті Ворота зустрічали гостей та біля них оголошували про вторгнення ворогів. При князеві Ярославі Мудрому столицю Київської держави обнесли міською стіною і в ній побудували троє воріт : Південні, Ледські і ЛевівськіПівдені побудували одночасно з Софійським собором і хоча вони територіально і не були найзручнишим в' їздом, саме Південним комірам випала честь стати головними. Їх називали спочатку Великими, а коли прямо над комірами збудували церкву Благовіщення стали називати Золотими із-за позолочених купонів церкви.
ХI по XVIII століття визначяли межу міста і були його обличчам і знаком. Саме Золоті Ворота зустрічали гостей та біля них оголошували про вторгнення ворогів. При князеві Ярославі Мудрому столицю Київської держави обнесли міською стіною і в ній побудували троє воріт : Південні, Ледські і ЛевівськіПівдені побудували одночасно з Софійським собором і хоча вони територіально і не були найзручнишим в' їздом, саме Південним комірам випала честь стати головними. Їх називали спочатку Великими, а коли прямо над комірами збудували церкву Благовіщення стали називати Золотими із-за позолочених купонів церкви.
Слайд #4
Софіївський собор
Київський Софіївський собор закладений 1037 року великим князем київським Ярославом Мудрим, Зберіг до наших днів не лишее багацтво стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення ХI століття. У Софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису – мозаїки та фрески. Мозаїки виділяють головні частини інтер‘єру, Софіївського собору – Центральний купол і вівтар .
Обидві башти із сходами та відкриті галереї, що оточували Софіївський собор у Криєві, у давнину були прикрашені фресками.
До сьогодні збереглось 260 квадратних метрів мозаїк та близько трох тисяч квадратних метрів фрескового розпису ХI соліття
Київський Софіївський собор закладений 1037 року великим князем київським Ярославом Мудрим, Зберіг до наших днів не лишее багацтво стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення ХI століття. У Софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису – мозаїки та фрески. Мозаїки виділяють головні частини інтер‘єру, Софіївського собору – Центральний купол і вівтар .
Обидві башти із сходами та відкриті галереї, що оточували Софіївський собор у Криєві, у давнину були прикрашені фресками.
До сьогодні збереглось 260 квадратних метрів мозаїк та близько трох тисяч квадратних метрів фрескового розпису ХI соліття
Слайд #5
Софіївський собор
Київський Софіївський собор закладений 1037 року великим князем київським Ярославом Мудрим, Зберіг до наших днів не лишее багацтво стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення ХI століття. У Софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису – мозаїки та фрески. Мозаїки виділяють головні частини інтер‘єру, Софіївського собору – Центральний купол і вівтар .
Обидві башти із сходами та відкриті галереї, що оточували Софіївський собор у Криєві, у давнину були прикрашені фресками.
До сьогодні збереглось 260 квадратних метрів мозаїк та близько трох тисяч квадратних метрів фрескового розпису ХI соліття
Київський Софіївський собор закладений 1037 року великим князем київським Ярославом Мудрим, Зберіг до наших днів не лишее багацтво стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення ХI століття. У Софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису – мозаїки та фрески. Мозаїки виділяють головні частини інтер‘єру, Софіївського собору – Центральний купол і вівтар .
Обидві башти із сходами та відкриті галереї, що оточували Софіївський собор у Криєві, у давнину були прикрашені фресками.
До сьогодні збереглось 260 квадратних метрів мозаїк та близько трох тисяч квадратних метрів фрескового розпису ХI соліття
Слайд #6
Києво – печерська лавра
Успенська Києво – Печерська лавра одна з найбільших православних святинь України визначна памятка історії та архітектури, а також діючій монастир Української православної церкви, Московського патріархату зі статусом лаври
У теперішній час памятка перебуває під юрисдикцією національного заповідника, державних музеїв і Української православної церкви Московського патріархату
Успенська Києво – Печерська лавра одна з найбільших православних святинь України визначна памятка історії та архітектури, а також діючій монастир Української православної церкви, Московського патріархату зі статусом лаври
У теперішній час памятка перебуває під юрисдикцією національного заповідника, державних музеїв і Української православної церкви Московського патріархату
Слайд #7
Києво – печерська лавра
Успенська Києво – Печерська лавра одна з найбільших православних святинь України визначна памятка історії та архітектури, а також діючій монастир Української православної церкви, Московського патріархату зі статусом лаври
У теперішній час памятка перебуває під юрисдикцією національного заповідника, державних музеїв і Української православної церкви Московського патріархату
Успенська Києво – Печерська лавра одна з найбільших православних святинь України визначна памятка історії та архітектури, а також діючій монастир Української православної церкви, Московського патріархату зі статусом лаври
У теперішній час памятка перебуває під юрисдикцією національного заповідника, державних музеїв і Української православної церкви Московського патріархату
Слайд #8
Дякую за увагу
