Презентація на тему «Фортеці і замки Галицько – Волинської держави»
532
Слайд #1
Фортеці і замки Галиько – Волинської держави
Слайд #2
Хотинська фортеця
Слайд #3
Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
Слайд #4
Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
Слайд #5
Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
У 1140-х роках він перейшов до Галицкого князівства
У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення.
Слайд #6
Хотинська битва 1621
В жовтні 1621 року, козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного (40 тис.) та Яна Кароля Ходкевича виграють битву в турецько-татарських (400 тис.). 8 жовтня 1621 султан Осман II підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передає Хотин туркам.
Богдан Хмельницький весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків.
В жовтні 1621 року, козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного (40 тис.) та Яна Кароля Ходкевича виграють битву в турецько-татарських (400 тис.). 8 жовтня 1621 султан Осман II підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передає Хотин туркам.
Богдан Хмельницький весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків.
Слайд #7
Хотинська битва 1621
В жовтні 1621 року, козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного (40 тис.) та Яна Кароля Ходкевича виграють битву в турецько-татарських (400 тис.). 8 жовтня 1621 султан Осман II підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передає Хотин туркам.
Богдан Хмельницький весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків.
В жовтні 1621 року, козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного (40 тис.) та Яна Кароля Ходкевича виграють битву в турецько-татарських (400 тис.). 8 жовтня 1621 султан Осман II підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передає Хотин туркам.
Богдан Хмельницький весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків.
Слайд #8
Кам'янець-Подільська фортеця
Слайд #9
Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця (пол. Twierdza w Kamieńcu Podolskim) — фортеця в місті Кам'янець-Подільський (нині Хмельницької областіУкраїни). Кам'янець, колишня столиця Подільського воєводства XIV—XVIII в., а далі столиця Подільської губернії (1793—1924 pp.). Відколи засновано Кам'янець — замок разом з містом стає першорядною фортецею русько-литовської держави, а потім польської, коли в половині XV ст. західнеПоділля відійшло до Польщі. Особливого значення набула Кам'янецька фортеця, коли збільшилися напади татар на Україну, коли Туреччина стала організувати татарські сили, твердою ногою ставши на Босфорі.
Слайд #10
Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця (пол. Twierdza w Kamieńcu Podolskim) — фортеця в місті Кам'янець-Подільський (нині Хмельницької областіУкраїни). Кам'янець, колишня столиця Подільського воєводства XIV—XVIII в., а далі столиця Подільської губернії (1793—1924 pp.). Відколи засновано Кам'янець — замок разом з містом стає першорядною фортецею русько-литовської держави, а потім польської, коли в половині XV ст. західнеПоділля відійшло до Польщі. Особливого значення набула Кам'янецька фортеця, коли збільшилися напади татар на Україну, коли Туреччина стала організувати татарські сили, твердою ногою ставши на Босфорі.
Слайд #11
Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця (пол. Twierdza w Kamieńcu Podolskim) — фортеця в місті Кам'янець-Подільський (нині Хмельницької областіУкраїни). Кам'янець, колишня столиця Подільського воєводства XIV—XVIII в., а далі столиця Подільської губернії (1793—1924 pp.). Відколи засновано Кам'янець — замок разом з містом стає першорядною фортецею русько-литовської держави, а потім польської, коли в половині XV ст. західнеПоділля відійшло до Польщі. Особливого значення набула Кам'янецька фортеця, коли збільшилися напади татар на Україну, коли Туреччина стала організувати татарські сили, твердою ногою ставши на Босфорі.
Слайд #12
Луцький замок
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Слайд #13
Луцький замок
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Слайд #14
Луцький замок
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Слайд #15
Луцький замок
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших [1] і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда [2] Луцька. Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть.
Слайд #16
Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час Луцької війни замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка. У XVIII столітті замок почав утрачати свої функції, що було пов'язано із суспільними трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Упродовж ХХ століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані і на сьогодні відкриті для відвідування. А на початку XXI століття був відновлений і невеликий шматочок Окольного замку.
Слайд #17
Холмський замок — фортифікаційна споруда - княжа резиденція Галицько-Волинського князівства 13 століття у місті Холм, Люблінське воєводство,Польща. В 19 столітті був остаточно зруйнований, залишився насипний пагорб та допоміжні споруди.
Слайд #18
Холмський замок — фортифікаційна споруда - княжа резиденція Галицько-Волинського князівства 13 століття у місті Холм, Люблінське воєводство,Польща. В 19 столітті був остаточно зруйнований, залишився насипний пагорб та допоміжні споруди.
Слайд #19
Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століття. Розташований у смт. Олесько, Буського району Львівської області.
Слайд #20
Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століття. Розташований у смт. Олесько, Буського району Львівської області.
Слайд #21
замок побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича — Андрієм або Левом.
Олеський замок, який стояв на межі Волині й Галичини, опинився на кордоні Литви й Польщі — і за нього точилася постійна боротьба між цими державами.
Війна з шведами і союз Петра І з поляками привели в Олеський замок російські війська, які стояли тут від 1707 р. протягом 5 років.
Олеський замок, який стояв на межі Волині й Галичини, опинився на кордоні Литви й Польщі — і за нього точилася постійна боротьба між цими державами.
Війна з шведами і союз Петра І з поляками привели в Олеський замок російські війська, які стояли тут від 1707 р. протягом 5 років.
Слайд #22
Кінець
