Презентація на тему «Маяковский Владимир Владимирович» (варіант 3)

Володимир МАЯКÓВСЬКИЙ (1893–1930). Лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість.

Народився Володимир Володимирович Маяковський 7 липня 1893 р. У Багдаді (Грузія) у бідній дворянській родині, що мала у своєму родоводі запорізьких козаків.

В.Маяковский - гимназист 2-го класса. Фото 1904 г.
Ще з дитячих років Володя виявив здібності до віршування та малярства. Його малюнки викликали щире захоплення в однокласників і привертали увагу професійних художників. Деякий час саме з розвитком малярського таланту Маяковський пов'язував реалізацію свого мистецького «я».
Після раптової смерті батька у 1906 р. родина переїхала до Москви, де їй довелося боротися з суворими матеріальними нестатками. До цієї боротьби долучився і юний Володимир: використовуючи свої малярські здібності, він допомагав сестрі розписувати шкатулки, коробочки, писанки. Все це, відволікаючи від уроків та домашніх завдань, звісно, заважало успішному навчанню у гімназії.

В.Маяковский. Фото 1908 г. с карточки Московского охранного отделения
В.Маяковский. Фото 1910 г.
14-річний юнак, захопившись політикою, долучився до соціал-демократичного рyxy, через що його тричі заарештовували. Кілька місяців він провів у Бутирській в'язниці, але був достроково звільнений, бо неповнолітній (на той момент йому виповнилося 17 років).

В.Маяковский. Фото 1911 г., которое было представлено вместе с прошением в Академию художеств.
1911 р. він продовжив освіту в Училищі живопису, скульптури. Тут знайомиться з лідером російського футуризму, художником і поетом Д. Бурлюком (разом з яким був виключений з училища у 1914 p.). Той відразу ж збагнув, що доля звели його з неординарною і художньо обдарованою людиною. А тому - як старший за віком і досвідченіший щодо мистецьких питань - вирішив взяти цього «дикого самородка» під свою опіку. Згодом Маяковський згадував його турботу з великою теплотою.

В.Маяковский. Фото 1912 г.
В.Маяковский. Фото 1913 г.
1913 р. вийшов у світ альманах «Ляпас громадському смакові», в якому був вміщений колективний маніфест футуризму, підписаний Велимиром Хлєбниковим, Д. Бурлюком, О. Кручоних та В. Маяковський. У цій збірці вперше друкувалися поезії Маяковського («Ніч» та «Ранок»). А вже наступного року вийшла друком його дебютна збірка «Я!» і відбулася прем'єра його трагедії «Володимир Маяковський».

1915 р. Маяковський познайомився з Лілею Брік. На багато років вона стала головною героїнею життя та творчості поета, його музою і першим слухачем його новонароджених віршів. Сила кохання до неї розкривається, зокрема, у поезіях «Флейта-хребет», «Люблю», «Про це» та багатьох інших. Документальною паралеллю до поетичних одкровень є листи та телеграми, які Маяковський надсилав коханій.

Маяковський, поет з палаючим серцем, котрий асоціюється в читацькій свідомості передусім з трибуном-громовержцем («ненавижу всяческую мертвечину, обожаю всяческую жизнь»), був насправді неймовірно вразливою й самотньою людиною. Не випадково, ставлячи «точку пули в своем конце», він написав у передсмертній записці «любовная лодка разбилась о быт».

В.Маяковский  фильме "Не для денег родившийся". Кинокадр. 1918 г.
1918 р. Маяковський написав сценарій до фільма «Народжений не задля грошей» («Не для денег рождённый») за мотивами роману Джека Лондона «Мартин Іден». Поет сам зіграв головну роль Івана Нова. На жаль, не збереглось жодної копії фільму.

В.Маяковский  фильме "Барышня и хулиган". Кинокадр. 1918 г.
Також 1918 р. Маяковський знявся у головній ролі експериментального фільму «Барышня и хулиган» за сценарієм самого Маяковського. Через 50 років сценарій не залишився забутим. 1970 року вийшов телефільм-балет «Барышня и хулиган» на основі сценарію 1918 року.

В.Маяковский. Фото 1922 г.
В.Маяковский. Фото 1923 г.
Досить швидко В. Маяковський став лідером молодої радянської поезії. Тому влада тривалий час охоче випускала цього «лицаря революції» за кордон, використовуючи його як свою пропагандистську рекламу - яскраву, талановиту, здатну впливати на широку аудиторію. Протягом 1922-1929 pp. поет відвідав Латвію, Німеччину, Францію, Мексику, США. Втім, 1930 р.

Але, попри численні знаки широкого визнання, в останні роки життя поет дедалі глибше відчував невдоволеність і тим, що писав, і тим, що бачив навколо себе (радянська дійсність здавалася далекою від ідеалістичних уявлень «будетлян» про новий світ
14 квітня 1930 р.  Маяковський застрелився. Самогубство 37-річного поета, який, авалося, був у зеніті слави і випромінював   у   своїх   творах   величезну Життєствердну енергію, стало для суспільства справжнім потрясінням.
Передсмертна записка поета

Пам'ятник поету на Новодівичому цвинтарі

Творчість В. Маяковського досі залишається визначним художнім здобутком російської поезії початку XX ст.
Як і Ахматова, Маяковський став сполучною ланкою між «срібним віком» російської поезії та радянською епохою її розвитку.