Презентація на тему «Володимир Сосюра» (варіант 5)

Володимир Сосюра – мій улюблений поет

Моїм улюбленим українським поетом є Володимир Миколайович Сосюра. Це один з
найщиріших ліриків XX ст. Його називають співцем любові й вічної світозміни, що злилися
в єдиному понятті прекрасного, у відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає
кінця-краю. Майстер загадкової простоти і ясної незглибимості почувань, поет ніжний і
тривожний, як надвечірнє світло, він пройшов через кілька історичних та культурних епох у
житті України.
Володимира Сосюру називають ще найніжнішим українським ліриком, українським
соловейком, чиє поетичне слово народжувалося з любові і з любові промовляло до всього
сущого на землі. Творчість Сосюри, котрий лишив близько шістдесяти поетичних книжок,
десятки поем, автобіографічну прозу, — це безмежний світ, це історія, що переживається
в любові й ненависті, радості й журбі — гостро, до сліз. Пристрасне слово поета
народжується з безумовної віри в життя. У глибинах цього слова коливається відчуття
світу, що підносить людину на рівень вічних бажань і дарує дивовижну, романтиками
омріяну свободу. Життя поета було нелегким, та все ж Володимир Сосюра, попри всілякі
життєві незгоди зміг бути справжнім поетом. У його поетичному доробку знаходилось
місце поезіям, які будили у читачів відчуття справжньої краси, душевної щирості і
людяності. Багато віршів поет присвятив коханню, поваги до природи, до праці. Сосюра
дуже високо цінував рідну українську мову, вважав її справжнім скарбом. Це був складний
час для неї, адже вона була майже знищена. Саме тому багато митців присвятили життя
затвердженню величної могутності української мови, вони доводили своєю творчістю її
продуктивність, серед них був і Володимир Сосюра.
А така поезія, як “Любіть Україну”, вразила мене найбільше, а також мільйони українців,що
хотіли бачити свою країну вільною і незалежною. Здається, що ці слова у теперішній час є
особливо актуальними, коли Україна переживає складний і переломний процес, У цьому
творі поет зміг оспівати самоцінність України, як держави, як сповненої самоповаги і сили
країни.

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди. 
Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну. 
Без неї – ніщо ми, як порох і дим,
Розвіяний в полі вітрами…
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами. 
Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі, 
У квітці, в пташині, в кривеньких тинах, 
у пісні у кожній, у думі, 
в дитячий усмішці, в дівочих очах 
і в стягів багряному шумі… 
Як та купина, що горить — не згора, 
живе у стежках, у дібровах, 
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, 
і в хмарах отих пурпурових, 
В огні канонад, що розвіяли в прах 
чужинців в зелених мундирах, 
в багнетах, що в тьмі пробивали нам
шлях до весен і світлих, і щирих. 
Юначе! Хай буде для неї твій сміх, 
і сльози, і все до загину… 
Не можна любити народів других, 
коли ти не любиш Вкраїну!.. 
Дівчино! Як небо її голубе, 
люби її кожну хвилину. 
Коханий любить не захоче тебе, 
коли ти не любиш Вкраїну… 
Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею… 
Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею! 
Володимир Сосюра

6 січня 1898 року в містечку Дебальцеве на Донеччині в родині шахтаря Миколи Сосюри народився хлопчик, який згодом став одним з найяскравіших ліриків української літератури.
Дитячі роки майбутнього письменника минули в селищі Третя Рота (тепер м. Лисичанськ Луганської області), куди переїхала сім'я Сосюр. Про своїх батьків, які стали його першими вчителями, Володимир Миколайович з любов'ю напише у біографічному романі «Третя Рота».
Після закінчення сільської школи Володимир учився в ремісничому училищі, а потім в агрономічній школі. З одинадцяти років почав працювати на заводі, потім на шахті. Продовжував здобувати освіту на робітфаці Харківського інституту народної освіти.

З чотирнадцяти років почав писати вірші. Вперше Сосюра надрукував свої поезії в газеті «Селянська громада» та у збірці «Пісні крові», коли служив в армії Симона Петлюри. Вірші врятували Володимира Миколайовича від смерті, коли червоноармійці засудили його до страти, але почувши талановиті поезії юнака, відмінили вирок. У 20-і роки митець став одним з найпопулярніших і найулюбленіших ліриків. Особливою задушевністю відзначаються вірші, присвячені дружині поета Марії Гаврилівні.
За життя Сосюра видав понад вісімдесят поетичних збірок. Деякі з них: «Серце» (1930), «Люблю» (1939), «Ластівки на сонці», «Так ніхто не кохав» (1960), «Осінні мелодії» (1964). Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

Як не любить той край, де вперше ти побачив
солодкий дивний світ, що ми звемо життям,
де вперше став ходить і квіткою неначе
в його теплі зростав і усміхавсь квіткам!
Як не любить той край, що дав тобі і силу,
і гострий зір очей, і розум молодий,
і далі, що тобі красу свою одкрили,
і моря голубий, розгойданий прибій…
Він радість у труді і творчих дум польоти
тобі для слави дав, як шум гаїв і рік,
як сяйво сонячне усій твоїй істоті,
як весни, що до їх тепла ти серцем звик.
З тобою він у снах і наяву з тобою,
ти разом з ним ростеш і змінюєшся з ним,
милуєшся його нетлінною красою,
бо він – твоє життя, твоя любов, твій дім.
Володимир Сосюра

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки… В'яне серце моє од щасливих очей, що горять в тумані наді мною… Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою… Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?.. Я для неї зірву Оріон золотий, я — поет робітничої рані… Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки…  Володимир Сосюра

Цитати В. Сосюри про Україну:
“ Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна. ”
  “ Я України не забуду, вона для мене – як зоря. ”
“О мово вкраїнська! Хто любить ії , той любить мою Україну!”