- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Електромагнітні хвилі в природі і техніці» (варіант 2)
Презентація на тему «Електромагнітні хвилі в природі і техніці» (варіант 2)
241
Слайд #1
Електромагнітні хвилі
в природі і техніці
в природі і техніці
Слайд #2
Техніка сьогодення – це фізика в різних її застосуваннях.
Слайд #3
Електромагнітною хвилею називають процес поширення змінного електромагнітного поля в просторі з плином часу.
Джерелом електромагнітних хвиль виступає електрична частинка, яка рухається з прискоренням. Теоретично це довів Джеймс Максвелл у 1832 році, а дослідно підтвердив Генріх Герц у 1888 році.
Джерелом електромагнітних хвиль виступає електрична частинка, яка рухається з прискоренням. Теоретично це довів Джеймс Максвелл у 1832 році, а дослідно підтвердив Генріх Герц у 1888 році.
Слайд #4
Розподіл електромагнітних хвиль за різними частотами називають спектром. Весь спектр електромагнітних хвиль умовно поділяють на окремі діапазони. Неперервна послідовність частот та довжин хвиль електромагнітних випромінювань утворюють
шкалу електромагнітних хвиль.
Шкала електромагнітних хвиль
шкалу електромагнітних хвиль.
Шкала електромагнітних хвиль
Слайд #5
Радіохвилі
Радіовипромінюванням називають електромагнітні хвилі з довжиною в діапазоні від 0,1 мм до 10 км. Частота радіохвиль: 3∙104 - 3∙1012 Гц
Весь радіодіапазон електромагнітних хвиль
розподіляється на:
довгі,
середні,
короткі,
ультракороткі.
Першим, кому вдалося створити і детектувати електромагнітнітні хвилі, став Г. Герц (1987 р.).
А 7 травня 1895 року О. Попов продемонстрував дію першого радіоприймача.
Радіовипромінюванням називають електромагнітні хвилі з довжиною в діапазоні від 0,1 мм до 10 км. Частота радіохвиль: 3∙104 - 3∙1012 Гц
Весь радіодіапазон електромагнітних хвиль
розподіляється на:
довгі,
середні,
короткі,
ультракороткі.
Першим, кому вдалося створити і детектувати електромагнітнітні хвилі, став Г. Герц (1987 р.).
А 7 травня 1895 року О. Попов продемонстрував дію першого радіоприймача.
Слайд #6
Отримати радіохвилі можна за допомогою генераторів на електронних лампах чи транзисторах.
Життя сучасного суспільства неможливе без постійного обміну інформацією. Радіо, телебачення, радіолокатори та стільниковий зв'язок відіграють у цьому неабияку роль.
Властивості радіовипромінювання:
огинають землю;
поглинаються;
відбиваються;
поширюються прямолінійно.
Життя сучасного суспільства неможливе без постійного обміну інформацією. Радіо, телебачення, радіолокатори та стільниковий зв'язок відіграють у цьому неабияку роль.
Властивості радіовипромінювання:
огинають землю;
поглинаються;
відбиваються;
поширюються прямолінійно.
Слайд #7
Застосовують радіохвилі у:
радіозв'язку;
телебаченні;
радіолокація;
стільниковий зв'язок.
радіозв'язку;
телебаченні;
радіолокація;
стільниковий зв'язок.
Слайд #8
Інфрачервоними променями називають хвилі, довжина яких лежить в діапазоні: 0,1 мм-770 нм.
Частота: 3∙1012 - 3∙1014 Гц
Ще в І ст. н. е. Тит Лукрецій Кар висловлював припущення, що у Сонця «є багато жарких, сильних та невидимих променів...»
У 1880 році Вільям Гершель надрукував свої роботи про дослідження інфрачервоного випромінювання.
Інфрачервоне випромінювання
Частота: 3∙1012 - 3∙1014 Гц
Ще в І ст. н. е. Тит Лукрецій Кар висловлював припущення, що у Сонця «є багато жарких, сильних та невидимих променів...»
У 1880 році Вільям Гершель надрукував свої роботи про дослідження інфрачервоного випромінювання.
Інфрачервоне випромінювання
Слайд #9
Джерелами інфрачервоних хвиль є Сонце, зірки, планети, будь-яке тіло, температура якого вища за температуру навколишнього середовища.
Приймачами інфрачервоного випромінювання є термометри, фоторезистори, фотоелементи та ін.
Властивості:
проходить крізь картон, чорний папір, тонкий шар ебоніту, асфальт, атмосферу Землі,
сильно поглинається водяною парою.
Приймачами інфрачервоного випромінювання є термометри, фоторезистори, фотоелементи та ін.
Властивості:
проходить крізь картон, чорний папір, тонкий шар ебоніту, асфальт, атмосферу Землі,
сильно поглинається водяною парою.
Слайд #10
Застосування інфрачервоного випромінювання:
фотографування земних об'єктів у тумані й темряві;
прогрівання тканин живого організму;
сушіння деревини, пофарбованих поверхонь, підігрівання матеріалів;
встановлення охоронної сигналізації у приміщеннях;
у сфері медицини, геодезії, криміналістики;
у військовій справі (прилади нічного бачення тощо).
фотографування земних об'єктів у тумані й темряві;
прогрівання тканин живого організму;
сушіння деревини, пофарбованих поверхонь, підігрівання матеріалів;
встановлення охоронної сигналізації у приміщеннях;
у сфері медицини, геодезії, криміналістики;
у військовій справі (прилади нічного бачення тощо).
Слайд #11
Випромінювання, що виявляється безпосередньо за фіолетовою частиною видимого спектра, називається ультрафіолетовим.
Довжина хвилі: 380-5 нм, частота: 8∙1014 - 6∙1016 Гц
Відкрито в 1801 році Н. Ріттером і У. Волластоном.
Ультрафіолетове випромінювання
Довжина хвилі: 380-5 нм, частота: 8∙1014 - 6∙1016 Гц
Відкрито в 1801 році Н. Ріттером і У. Волластоном.
Ультрафіолетове випромінювання
Слайд #12
Джерела:
сонце, зорі;
світло електричної дуги;
газорозрядних ламп.
Приймачі:
фотоелементи,
фотодіоди,
іонізаційні камери,
лічильники фотонів,
фотопомножувачі.
сонце, зорі;
світло електричної дуги;
газорозрядних ламп.
Приймачі:
фотоелементи,
фотодіоди,
іонізаційні камери,
лічильники фотонів,
фотопомножувачі.
Слайд #13
Властивості:
викликає люмінесценцію;
викликає фотоефект;
спричиняє фотохімічні реакції;
справляє бактерицидну дію;
впливає на центральну нервову систему;
спричиняють утворення захисного пігменту – засмаги (вітамін В2);
руйнують сітківку ока.
викликає люмінесценцію;
викликає фотоефект;
спричиняє фотохімічні реакції;
справляє бактерицидну дію;
впливає на центральну нервову систему;
спричиняють утворення захисного пігменту – засмаги (вітамін В2);
руйнують сітківку ока.
Слайд #14
Застосування:
в люмінесцентних лампах;
люмінесцентному аналізі та дефектоскопії;
у промисловій електроніці й автоматиці;
у текстильному виробництві;
відіграє важливу роль у фізіології тварин і рослин;
для стерилізації повітря в промислових приміщеннях;
у медицині.
в люмінесцентних лампах;
люмінесцентному аналізі та дефектоскопії;
у промисловій електроніці й автоматиці;
у текстильному виробництві;
відіграє важливу роль у фізіології тварин і рослин;
для стерилізації повітря в промислових приміщеннях;
у медицині.
Слайд #15
Ренгенівське випромінювання
Випромінювання виникає під час гальмування електронів, які прискорюються сильним електричним полем.
Запатентував відкриття невидимого випромінювання Рентген 8 листопада 1895 року, яке було назване Х-променями. У 1901 році Рентгену була присуджена перша в історії Нобелівська премія з фізики.
Джерелом рентгенівського випромінювання виявився анод вакуумної трубки.
Випромінювання виникає під час гальмування електронів, які прискорюються сильним електричним полем.
Запатентував відкриття невидимого випромінювання Рентген 8 листопада 1895 року, яке було назване Х-променями. У 1901 році Рентгену була присуджена перша в історії Нобелівська премія з фізики.
Джерелом рентгенівського випромінювання виявився анод вакуумної трубки.
Слайд #16
Ренгенівське
випромінювання
В цьому ж напрямі й до нього працювали багато вче-них, у тому числі й Іван Пулюй – упродовж 14 років. Займаючись газорозрядними процесами в катодній трубці, Пулюй винайшов так звану "лампу Пулюя", яка випускала невідоме проміння. За допомогою ба-рієво-платиново-ціаністого екрана він зробив ці про-мені видимими, і почав робити різні знімки (зараз вони називаються рентгенограмами), що вирізнялися особливою чіткістю.
випромінювання
В цьому ж напрямі й до нього працювали багато вче-них, у тому числі й Іван Пулюй – упродовж 14 років. Займаючись газорозрядними процесами в катодній трубці, Пулюй винайшов так звану "лампу Пулюя", яка випускала невідоме проміння. За допомогою ба-рієво-платиново-ціаністого екрана він зробив ці про-мені видимими, і почав робити різні знімки (зараз вони називаються рентгенограмами), що вирізнялися особливою чіткістю.
Слайд #17
Властивості:
висока проникаюча й іонізуюча здатність;
не відхиляється електричним і магнітним полями;
викликає люмінесценцію;
справляє фотохімічну дію;
справляє досить сильну біологічну дію на організм у цілому;
поширення, відбивання, заломлення, інтерференція та дифракція.
Застосування:
флюорографія;
рентгенівський аналіз;
кристалографія.
висока проникаюча й іонізуюча здатність;
не відхиляється електричним і магнітним полями;
викликає люмінесценцію;
справляє фотохімічну дію;
справляє досить сильну біологічну дію на організм у цілому;
поширення, відбивання, заломлення, інтерференція та дифракція.
Застосування:
флюорографія;
рентгенівський аналіз;
кристалографія.
Слайд #18
γ-випромінювання
Короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо.
Довжина хвилі: 10-11 - 3∙10-15 м.
Частота: 2∙1018 - 3∙1030 Гц.
Вперше γ-випромінювання дослідив А. Беккерель у 1896 р.
Короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар тощо.
Довжина хвилі: 10-11 - 3∙10-15 м.
Частота: 2∙1018 - 3∙1030 Гц.
Вперше γ-випромінювання дослідив А. Беккерель у 1896 р.
Слайд #19
Властивості γ- променів дуже подібні на властивості рентгенівських променів, але мають:
більшу іонізуючу здатність;
більшу проникливість;
більшу частоту коливань;
більшу небезпеку для живих організмів.
Застосування:
у медицині,
на виробництві (γ - дефектоскопія).
більшу іонізуючу здатність;
більшу проникливість;
більшу частоту коливань;
більшу небезпеку для живих організмів.
Застосування:
у медицині,
на виробництві (γ - дефектоскопія).