Презентація на тему «Молекулярний годинник»
268
Слайд #1
Молекулярний годинник
учениці 7(11)-Б класу
Гончаренко Руслани
учениці 7(11)-Б класу
Гончаренко Руслани
Слайд #2
Хід молекулярних годин
Оскільки більша частина випадкових генетичних мутацій не приносить організму ні шкоди, ні користі, вони накопичуються з постійною ( в геологічному масштабі часу) швидкістю; і по них можна судити про час , минулому з моменту відокремлення двох видів, що відбулися від загального предка. Швидкість накопичення таких зміни називають ходом молекулярних годин.
Оскільки більша частина випадкових генетичних мутацій не приносить організму ні шкоди, ні користі, вони накопичуються з постійною ( в геологічному масштабі часу) швидкістю; і по них можна судити про час , минулому з моменту відокремлення двох видів, що відбулися від загального предка. Швидкість накопичення таких зміни називають ходом молекулярних годин.
Слайд #3
Молекулярний годинник
Молекулярний годинник (англ. molecular clock, іноді gene clock, evolutionary clock) — у молекулярній еволюції — метод датування філогенетичних подій (розходження видів або інших таксонів), заснований на гіпотезі англ. molecular clock hypothesis, згідно з якою еволюційно значущі заміни мономерів в нуклеїнових кислотах або амінокислот в білках відбуваються з практично постійною швидкістю.
Молекулярний годинник (англ. molecular clock, іноді gene clock, evolutionary clock) — у молекулярній еволюції — метод датування філогенетичних подій (розходження видів або інших таксонів), заснований на гіпотезі англ. molecular clock hypothesis, згідно з якою еволюційно значущі заміни мономерів в нуклеїнових кислотах або амінокислот в білках відбуваються з практично постійною швидкістю.
Слайд #4
Швидкість мутацій може бути нерівномірною і розрізняється для різних видів, через що метод дає лише приблизні результати.
Філогенетика або філогенетична систематика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
Філогенетичне дерево, побудоване на основі аналізу послідовностей генів рРНК, показує загальне походження організмів всіх трьох доменів: Бактерії, Археї,Еукаріоти.
Філогенетика або філогенетична систематика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
Філогенетичне дерево, побудоване на основі аналізу послідовностей генів рРНК, показує загальне походження організмів всіх трьох доменів: Бактерії, Археї,Еукаріоти.
Слайд #5
Розвиток теорії
Гіпотеза молекулярних годинників була висунута в 1962 р. при аналізі амінокислотних послідовностей гемоглобіну іцитохромуС, Е. Цукеркандлем і Л. Полінгом.
Гіпотеза молекулярних годинників була висунута в 1962 р. при аналізі амінокислотних послідовностей гемоглобіну іцитохромуС, Е. Цукеркандлем і Л. Полінгом.
Слайд #6
Фоссілії
Вони відзначили, що кількість амінокислотних відмінностей у гемоглобіні зростає лінійно з часом, який оцінювався по фоссиліях. Вони узагальнили спостереження і дійшли висновку, що швидкість еволюційної зміни кожного білка приблизно постійна.
Фосілії (від лат. fossilis — викопний), викопні рештки організмів, скам'яні́лості — залишки об'єктів колишніх геологічних епох, виявлені людьми при розкопках або що оголилися в результаті ерозії.
Вони відзначили, що кількість амінокислотних відмінностей у гемоглобіні зростає лінійно з часом, який оцінювався по фоссиліях. Вони узагальнили спостереження і дійшли висновку, що швидкість еволюційної зміни кожного білка приблизно постійна.
Фосілії (від лат. fossilis — викопний), викопні рештки організмів, скам'яні́лості — залишки об'єктів колишніх геологічних епох, виявлені людьми при розкопках або що оголилися в результаті ерозії.
Слайд #7
Суперечки щодо теорії
Ця гіпотеза породила безліч суперечок . Класичні еволюціоністи виступали проти , так як на морфологічному рівні не спостерігається ніякої сталості швидкостей. Суперечки проти цієї гіпотези підсилилися після датування молекулярними методами часу розбіжності людини і африканських людиноподібних мавп. За молекулярним даними ця цифра дорівнювала 5 мільйонам років , а за загальноприйнятим думку палеонтологів - 15 мільйонам років.
Проведені дослідження (наприклад , Гудман , 1981 ) , показали, що не у всіх лініях спостерігається постійний темп еволюції: різним таксонам притаманні різні темпи еволюції. Швидше за все не існує глобальних молекулярних годин , але є локальні , всередині таксонів. Дійсно, всередині таксонів часто не спостерігається достовірних відмінностей в темпах замін.
Ця гіпотеза породила безліч суперечок . Класичні еволюціоністи виступали проти , так як на морфологічному рівні не спостерігається ніякої сталості швидкостей. Суперечки проти цієї гіпотези підсилилися після датування молекулярними методами часу розбіжності людини і африканських людиноподібних мавп. За молекулярним даними ця цифра дорівнювала 5 мільйонам років , а за загальноприйнятим думку палеонтологів - 15 мільйонам років.
Проведені дослідження (наприклад , Гудман , 1981 ) , показали, що не у всіх лініях спостерігається постійний темп еволюції: різним таксонам притаманні різні темпи еволюції. Швидше за все не існує глобальних молекулярних годин , але є локальні , всередині таксонів. Дійсно, всередині таксонів часто не спостерігається достовірних відмінностей в темпах замін.
Слайд #8
Відмінності в темпах еволюції часто пояснюють ефектом часу генерації або різною ефективністю систем репарації, швидкості замін збільшуються після генних дуплікацій і в часи адаптивної радіації.
Тим не менш, незважаючи на спірність гіпотези молекулярних годин , вона широко використовується для оцінок часів дивергенції видів і побудови філогенетичних дерев.
Диверге́нція — розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході еволюції. Результат існування в різних умовах і неоднаково спрямованого природного відбору.
Тим не менш, незважаючи на спірність гіпотези молекулярних годин , вона широко використовується для оцінок часів дивергенції видів і побудови філогенетичних дерев.
Диверге́нція — розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході еволюції. Результат існування в різних умовах і неоднаково спрямованого природного відбору.
Слайд #9
Дякую за увагу
