Слайд #2
Парова турбіна
Спроби створити парову турбіну тривали дуже довго. Відомий опис примітивної парової турбіни, зроблений Героном Олександрійським (1 ст. до Р.Х.). Але тільки наприкінці 19 ст., коли машинобудування і металургія досягли достатнього рівня, Лаваль та Парсонс незалежно один від одного у 1884-89 р.р. створили парові турбіни, що були придатними для їх промислового застосування.
Парова турбіна виявилась дуже зручною для приводу обертових механізмів (генератори електричного струму, насоси) вона виявилася дуже легкою, швидкісною та економічною. Процес вдосконалення парової турбіни відбувався дуже швидко, як щодо поліпшення економічності та підвищення одиниці потужності, так і щодо створення спеціалізованих парових турбін різного застосування.
Неможливість отримати велику агрегатну потужність і дуже висока частота обертання одноступеневої парової турбіни Лаваля (до 30 000 об/хв. у перших зразків) призвели до того, що вона зберегла своє значення тільки в якості приводу допоміжних механізмів. Подальший розвиток галузі дав можливість збільшити потужність турбін, зберігши достатнє значення частоти обертання.
Реактивна парова турбіна Парсонса деякий час застосовувалась (на військових кораблях), але поступово поступилася місцем більш досконалим турбінам.