Презентація на тему «Місяць» (варіант 2)
199
Слайд #1
Місяць
Виконала учениця 11 класу
Ярмолюк Анастасія
Виконала учениця 11 класу
Ярмолюк Анастасія
Слайд #2
Місяць – найближче до Землі небесне тіло, яке знаходиться від неї на середній віддалі 384 400 км і має радіус 1 738 км. Маса значно поступається масі Землі , а сила тяжіння на його поверхні приблизно у 6 разів менша, ніж на Землі.
Місяць - супутник Землі
Місяць - супутник Землі
Слайд #3
Що таке Місяць
Місяць – єдиний супутник нашої планети. Він обертається навколо Землі не менше 4 мільярдів років. Це кам'яна куля за розмірами приблизно в 4 рази менша за Землю. Земля і Місяць утримуються в рівновазі на своїх орбітах силами взаємної гравітації. Учені вважають, що Місяць утворився на ранньому етапі розвитку Землі, коли з нею зіштовхнулася блукаюча планета. Удар був настільки сильним, що від планети не залишилося нічого, окрім кількох розплавлених уламків породи, відкинутих назад у космос. Ці уламки зблизилися завдяки гравітації й утворили Місяць.
Місяць – єдиний супутник нашої планети. Він обертається навколо Землі не менше 4 мільярдів років. Це кам'яна куля за розмірами приблизно в 4 рази менша за Землю. Земля і Місяць утримуються в рівновазі на своїх орбітах силами взаємної гравітації. Учені вважають, що Місяць утворився на ранньому етапі розвитку Землі, коли з нею зіштовхнулася блукаюча планета. Удар був настільки сильним, що від планети не залишилося нічого, окрім кількох розплавлених уламків породи, відкинутих назад у космос. Ці уламки зблизилися завдяки гравітації й утворили Місяць.
Слайд #4
Відношення маси Місяця до маси Землі у порівнянні з подібною величиною для супутників інших планет дуже велике і становить 1:81. Друге місце (якщо не врахувати систему Плутон-Харон, 7:1) посідає супутник Нептуна Тритон, але його маса вже у 700 разів менша за масу планети. Тому є всі підстави вважати систему Земля-Місяць подвійною планетою.
Слайд #5
Місяць не випромінює власного світла, а світить відбитим сонячним світлом. Одна половина Місяця завжди освітлена Сонцем, друга ж занурена в пітьму. Так само одна половина Землі завжди залита світлом дня, а на другій панує нічний морок. Коли Місяць рухається навколо Землі, видно різні частини його півкулі, освітленої Сонцем. Тому здається, що Місяць увесь час змінює свою форму
Слайд #6
Найкрупніші деталі поверхні Місяця можна бачити з Землі навіть неозброєним оком. До них належить світлі й темні ділянки. Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він і назвав темні ділянки морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води.
Слайд #7
Світлі ділянки – материки – займають близько 60% видимої з Землі місячної поверхні. Це нерівні, гористі райони, пересічні гірськими хребтами. Більшість із них мають земні: Карпати, Кавказ, Альпи тощо. Моря являють собою рівнинні ділянки місячної поверхні. Ще у ХVІІ сторіччі деякими з них було присвоєно екзотичні назви: Море Вологості, Море Достатку, Море Криз тощо. Найбільша різниця у висотах на Місяці 11 км, а по регіонах вона коливається в межах 4 – 6 км. На окремих ділянках місячної поверхні є також тріщини та рови, довгі й круті урвища, загадкові форми, що нагадують русла висохлих річок.
Слайд #8
Місяць – це єдиний супутник нашої планети.
Місяць обертається навколо Землі по своїй осі. Повний круг навколо Землі Місяць виконує за 29,5 днів.
Місяць обертається навколо Землі по своїй осі. Повний круг навколо Землі Місяць виконує за 29,5 днів.
Слайд #9
А назва “Місяць”
прийшла до нас від
стародавніх римлян.
Стародавні греки називали Місяць Селеною.
прийшла до нас від
стародавніх римлян.
Стародавні греки називали Місяць Селеною.
Слайд #10
Відповідні
Вимірюван-
ня показали,
що в полу-
день на ек-
ваторі тем-
пература
поверхні Мі-
сяця сягає
390К, а
вночі 120К.
Вимірюван-
ня показали,
що в полу-
день на ек-
ваторі тем-
пература
поверхні Мі-
сяця сягає
390К, а
вночі 120К.
Слайд #11
Близько 40% невидимої із Землі місячної поверхні залишалися недосяжними для досліджень доти, доки радянська міжпланетна станція “Луна - 3”(1959 року) не здійснила обліт навколо Місяця. З'ясувалося, що на зворотному боці Місяця є такі ж деталі рельєфу, що й на видимому, але в меншій кількості. Найбільший кратер – Ціолковський (діаметр 789 км).
Слайд #12
Від початку космічної ери досліджень в астрономії до Місяця було відправлено понад 60 космічних апаратів. Два з них доставили на Місяць самоходи “Луноход - 1” та “Луноход - 2”, а дев'ять були пілотовані американськими астронавтами (з них шість апаратів здійснили м'яку посадку.)
Слайд #13
Першою людиною, яка 20 липня 1969 року ступила на Місяць був відомий астронавт Нейл Армстронг. Разом з Едвіном Олдріном вони здійснили м'яку посадку у місячному модулі корабля “Аполлон - 11” на західній околиці Моря Спокою, тоді як третій астронавт, Майкл Коллінз, залишався на орбіті Місяця. Відтоді і до грудня 1972 року 12 дослідників США провели на поверхні Місяця загалом 300 годин, встановили там різноманітні наукові прилади, зібрали і доставили на Землю 400 кг зразків місячного ґрунту.
Слайд #14
Зразки місячних порід мають магматичне походження, їхній хімічний склад загалом такий же, як і склад земних порід, але з нестачею нікелю і кобальту та перевагою заліза, титану, цирконію та ітрію. В місячних породах особливо багато кремнезему, глинозему, окислів заліза та кальцію. Вік місячних порід становить 3 – 4,6 млрд. років.
Слайд #15
Місяць – спокійне в тектонічному відношенні небесне тіло. Найбурхливіша епоха у його формуванні закінчилася ще 3,16 млрд. років тому. У наш час повна енергія місяцетрусів, зареєстрована сейсмометрами, менша, ніж енергія землетрусів, на 1 млрд. разів. В основному це місяцетруси, викликані падінням метеоритів. Але у 1958 році співробітники Кримської астрофізичної обсерваторії М. Козирєв та В. Єзерський спостерігали в телескоп виверження газів з катера Альфонс. А В листопаді 1971 року група американських дослідників виявила в районі Океану Бур діючий гейзер.
Слайд #16
Стале магнітне поле Місяця принаймні у 1 000 разів менше, ніж геомагнітне. Це свідчить про відсутність у Місяця рідкого ядра. Місяць оточений надзвичайно розрідженою газовою оболонкою з водню, гелію, неону та агрону, а також протяжною пиловою хмарою.
Слайд #17
Діаметр Місяця майже у 4 рази менший від діаметра Землі.
Слайд #18
Найефективнішими деталями місячної поверхні є кратери, які носять імена видатних вчених. Серед них одинадцять імен належать українцям. Кратерів на видимому із Землі боці налічується близько 30 000. Найбільші серед них – кратер Клавдій з діаметром 235 км та Гримальді – 200 км. На фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше 200 000. Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20% падаючого на неї світла. У деяких кратерах є центральні гірки.
Слайд #19
Якщо дивитися
на цей супутник,
то він виглядає
невеликою
п'ятнистою
кулею, однак
у телескопі,
або навіть у
гарний бінокль,
ми бачимо, що
це не так,
адже на Місяці
наявні гори та
безліч кратерів.
на цей супутник,
то він виглядає
невеликою
п'ятнистою
кулею, однак
у телескопі,
або навіть у
гарний бінокль,
ми бачимо, що
це не так,
адже на Місяці
наявні гори та
безліч кратерів.
Слайд #20
Багато років тому вчений Галлілео Галлілей назвав їх морями. Тепер ми уже знаємо, що ніякий морів на цьому супутнику немає , але по традиції кратери зберегли свої назви. У багатьох з них не звичайні для Землі – Море Ясності, Море Спокою, Море Криз, Море Хмар, Море Дощів. Кратери , що мають менші розміри носять імена відомих людей - Кратеры поменьше носят имена знаменитых людей – Тихо Браге, Коперніка, Птоломея, Юрія Гагаріна.
Заглиблення на поверхні Місяця називаются кратерами.
Заглиблення на поверхні Місяця називаются кратерами.
Слайд #21
А це місячні
гори. Їх
назви спів-
падають із
земними -
Кавказ,
Алтай,
Альпи,
Апенніни,
Піренеї,
тощо.
Висота гір
може сягати
8 км, але
Зазвичай
вона сягає
3-5 км.
гори. Їх
назви спів-
падають із
земними -
Кавказ,
Алтай,
Альпи,
Апенніни,
Піренеї,
тощо.
Висота гір
може сягати
8 км, але
Зазвичай
вона сягає
3-5 км.
Слайд #22
Ось як, на думку вчених, багато років тому виникли кратери на Місяці. У наш час нові кратери уже не виникають, адже в космосі майже не залишилось великих метеоритів.
1. Наближається
метеорит.
2. Він зіштовхується з поверхнею та створює совп пилу.
3. Після того, як пил осяде, ми можемо побачити, що на поверхні з'явилася заглибина, а в її центрі – пагорб.
4. Так як в той час на Місяці ще були вулкани, то потоки лави під час виверження заповнили кратери та вони стали менше глибокими.
1. Наближається
метеорит.
2. Він зіштовхується з поверхнею та створює совп пилу.
3. Після того, як пил осяде, ми можемо побачити, що на поверхні з'явилася заглибина, а в її центрі – пагорб.
4. Так як в той час на Місяці ще були вулкани, то потоки лави під час виверження заповнили кратери та вони стали менше глибокими.
Слайд #23
Це невеликий шматок одного з метеориту.
Слайд #24
Хоча Місяць і обертається навколо Своєю осі, але робить це досить повільно – 27.3 доби. Майже за цей час він обертається навколо Землі. І дивлячись , що напрямок оберту співпадають, то виходить так, що до Землі він завжди повернений лише однією стороною.
Цю темну сторону ми ніколи не зможемо побачити на місяці із нашої планети.
Люди вперше побачили темну сторону Місяця лише в 1959 році, коли станція «Луна 3»зробила її знімок.
Цю темну сторону ми ніколи не зможемо побачити на місяці із нашої планети.
Люди вперше побачили темну сторону Місяця лише в 1959 році, коли станція «Луна 3»зробила її знімок.
Слайд #25
Перебуваючи на невеликій відстані від Землі, Місяць спричиняє на її поверхні явища припливі та відпливів. Припливи і відпливи виникають через те, що розміри Землі порівняно з відстанню до Місяця виникають через те, що розміри Землі порівняно з відстанню до Місяця не безмежно малі, тому дія сили місячного тяжіння на різні її точки неоднакова. Уявимо собі, що вся поверхня Землі вкрита океаном. Тоді частинки води, найближчі до Місяця у певний момент притягуються сильніше, а частинки, найвіддаленіші від нього – слабкіше, ніж частинки в центрі Землі. Як наслідок, водна оболонка, створюючи припливний горб, набирає форми еліпсоїда, витягнутого в напрямку до Місяця. На відверненому від Місяця боці Землі також спостерігається припливний гроб, але менших розмірів.
Припливи та відпливи
Припливи та відпливи
Слайд #26
Земля обертається навколо осі, атому припливні виступи пересуваються вздовж поверхні морів та океанів услід за Місяцем із сходу на захід зі швидкістю 1 800 км/год. Над кожним пунктом припливна хвиля проходить двічі на добу. У відкритому морі рівень води піднімається на 1-2 м, а біля узбережжя, особливо у вузьких затоках чи бухтах, рівень води піднімається значно вище – на 4-5 м. Найбільші припливи – близько 18 м – спостерігаються на узбережжі Канади, де берег порізаний вузькими глибокими фіордами.
Слайд #27
Тяжіння Місяця створює припливні деформації не тільки у гідросфері, але і в атмосфері, викликаючи двічі на добу зміну тиску повітря на кілька мм рт. Ст., і в літосфері, викликаючи підйом поверхні Землі у середньому на 40 см.
Слайд #28
Рухаючись навколо Землі, Місяць може потрапити із сонячного світла в тінь, яку відкидає Землі. Але орбіта Місяця така, що він не при кожному оберті навколо Землі проходить через земну тінь. Тому Місяць потрапляє в тінь лише до трьох разів на рік. Коли Місяць повністю занурюється в тінь Землі, настає повне місячне затемнення. Коли Місяць лише частково покривається цією тінню, настає часткове місячне затемнення.
Місячне затемнення
Місячне затемнення
Слайд #29
Фази Місяця
Якщо ти будеш уважно спостерігати за Місяцем протягом місяця, то помітиш, що він завжди виглядає по-різному - то тонкий серп, то круглий блин. Іноді його “кінці” напрямлені в один бік, а іноді – в інший. Ці зміни мають назву фази Місяця.
Якщо ти будеш уважно спостерігати за Місяцем протягом місяця, то помітиш, що він завжди виглядає по-різному - то тонкий серп, то круглий блин. Іноді його “кінці” напрямлені в один бік, а іноді – в інший. Ці зміни мають назву фази Місяця.
Слайд #30
На цій фотографії досить гарно видно Місяць під час “новолуния”.
Слайд #31
А тут - повнолуння
Слайд #32
Під корою знаходиться мантія та мале ядро. Його радіус близько 340 км, а маса приблизно0 2 % від маси всього Місяця. Мантія Місяця не розплавлена повністю, як мантія Землі. Томя на Місяці немає вулканів.
Так виглядає будова Землі. Жовте - це раплавлена магма в середині земного шару. Іноді вона виривається на поверхню. Люди називають це виверженням вулкану.
Товщина кори Місяця - 60 км.
Будова Місяця
Земля
Так виглядає будова Землі. Жовте - це раплавлена магма в середині земного шару. Іноді вона виривається на поверхню. Люди називають це виверженням вулкану.
Товщина кори Місяця - 60 км.
Будова Місяця
Земля
Слайд #33
Що таке молодий Місяць
Протягом місяця ми спостерігаємо, як місячний диск на небосхилі міняється. Це відбувається внаслідок того, що освітлений сонцем бік Місяця видно з Землі під різними кутами. У молодий Місяць – він розташований між Землею і Сонцем так, що ми бачимо тільки вузький серповидний краєчок його освітленої поверхні. За два перші тижні місяця його ширина збільшується до повно, коли з Землі видно всю освітлену поверхню Місяця. Протягом наступних двох тижнів освітлений сектор Місяця зменшується, доки не залишиться тільки осколок – старий Місяць.
Протягом місяця ми спостерігаємо, як місячний диск на небосхилі міняється. Це відбувається внаслідок того, що освітлений сонцем бік Місяця видно з Землі під різними кутами. У молодий Місяць – він розташований між Землею і Сонцем так, що ми бачимо тільки вузький серповидний краєчок його освітленої поверхні. За два перші тижні місяця його ширина збільшується до повно, коли з Землі видно всю освітлену поверхню Місяця. Протягом наступних двох тижнів освітлений сектор Місяця зменшується, доки не залишиться тільки осколок – старий Місяць.
Слайд #34
Місяць
Місяць не випромінює власного світла, а світить відбитим сонячним світлом. Одна половина Місяця завжди освітлена Сонцем, друга ж занурена в пітьму. Так само одна половина Землі завжди залита світлом дня, а на другій панує нічний морок. Коли Місяць рухається навколо Землі, видно різні частини його півкулі, освітленої Сонцем. Тому здається, що Місяць увесь час змінює свою форму.
Місяць не випромінює власного світла, а світить відбитим сонячним світлом. Одна половина Місяця завжди освітлена Сонцем, друга ж занурена в пітьму. Так само одна половина Землі завжди залита світлом дня, а на другій панує нічний морок. Коли Місяць рухається навколо Землі, видно різні частини його півкулі, освітленої Сонцем. Тому здається, що Місяць увесь час змінює свою форму.
Слайд #35
Деякі особливості Місяця видно не озброєним оком. Світліші ділянки – це високі місця, вони давніші, а темні зони – це молодші, низькі і плоскі рівнини. У бінокль чи телескоп можна побачити, що вся поверхня Місяця поцяткована кратерами. Більшість із них з'явилася 3-4 млн. років тому, коли Місяць зазнав інтенсивного бомбардування метеоритними тілами. Протягом наступного мільярда років лава просочувалася крізь тріщини в місячній корі і заливала найбільші кратери, утворивши моря. Ці темні ділянки місячної поверхні видно неозброєним оком. Давні астрономи назвали їх морями, бо вважали, що це справжні моря.
Слайд #36
Все про Місяць
До Землі завжди повернена одна сторона Місяця. На ньому легко роздивитися темні моря, які простяглися на сотні кілометрів. Їх оточують гірські хребти, що утворилися з виникненням величезних кратерів. Меншими кратерами всіяна вся поверхня Місяця.
До Землі завжди повернена одна сторона Місяця. На ньому легко роздивитися темні моря, які простяглися на сотні кілометрів. Їх оточують гірські хребти, що утворилися з виникненням величезних кратерів. Меншими кратерами всіяна вся поверхня Місяця.
Слайд #37
Товщина місячної кори становить приблизно 60-80 км. Кора покрита реголітом – скельовою поверхнею, почасти прикритою пилом. Через дуже слабке тяжіння Місяця там немає атмосфери, вітру чи того, що на Землі називається погодою.
Щодо походження Місяця існують різні припущення. За однією з версій колись кам'яна куля завбільшки з Марс врізалась у Землі. Речовина із Землі разом з речовиною цієї кулі утворили Місяць. Проте свідчень цього немає.
Щодо походження Місяця існують різні припущення. За однією з версій колись кам'яна куля завбільшки з Марс врізалась у Землі. Речовина із Землі разом з речовиною цієї кулі утворили Місяць. Проте свідчень цього немає.
Слайд #38
Затемнення
При повному місячному затемненні Місяць повністю закривається тінню Землі. На відміну від сонячного, щоб спостерігати місячне затемнення не потрібно жодних особливих приладів. Якщо Місяць на небі і не схований за хмарами, місячне затемнення буде видно.
При повному місячному затемненні Місяць повністю закривається тінню Землі. На відміну від сонячного, щоб спостерігати місячне затемнення не потрібно жодних особливих приладів. Якщо Місяць на небі і не схований за хмарами, місячне затемнення буде видно.
Слайд #39
Перед повним затемненням сонячного диска Місяцем і відразу після нього можна спостерігати явище діамантового кільця. Кілька секунд сонячне світло просочується між горами на поверхні Місяця і створює на небі картину діаманта, що яскраво зблискує на небі.
Слайд #40
Місяць відкидає в простір тінь. Коли ця тінь досягає Землі, усі спостерігачі, які перебувають у найтемнішій її частині, бачать повне сонячне затемнення. Воно триває не більше 7.5 хвилин.
Слайд #41
Що таке урожайний Місяць
Так називається повний місяць в період осіннього рівнодення (коли день і ніч одинакові). Яскравий повний місяць висить над горизонтом на сході, даючи змогу збирачам урожаю працювати вночі.
Так називається повний місяць в період осіннього рівнодення (коли день і ніч одинакові). Яскравий повний місяць висить над горизонтом на сході, даючи змогу збирачам урожаю працювати вночі.
Слайд #42
Чому Місяць схожий на сир
Тому, що на ньому багато дірок і він жовтуватий. Дірки – це кратери на місячній поверхні, утворені внаслідок падіння уламків порід.
Тому, що на ньому багато дірок і він жовтуватий. Дірки – це кратери на місячній поверхні, утворені внаслідок падіння уламків порід.
Слайд #43
Що таке моря на Місяці
Великі темні плями на поверхні Місяця називаються морями. Насправді ж це зовсім не моря, а велетенські рівнини, утворені лавою, яка вилилась нпід час виверження вулканів при зародженні Місяця.
Великі темні плями на поверхні Місяця називаються морями. Насправді ж це зовсім не моря, а велетенські рівнини, утворені лавою, яка вилилась нпід час виверження вулканів при зародженні Місяця.
Слайд #44
Скільки триває місяць
Місяць огинає Землю приблизно за 27.3 дні, але від одного повного Місяця до другого проходить 29.53 дні, оскільки Земля також рухається. Місячний місяь триває 29.53 дні. А календарний місяць – цілком штучне поняття.
Місяць огинає Землю приблизно за 27.3 дні, але від одного повного Місяця до другого проходить 29.53 дні, оскільки Земля також рухається. Місячний місяь триває 29.53 дні. А календарний місяць – цілком штучне поняття.
Слайд #45
Чому Місяць світиться
Місяць – найяскравіший об'єкт на нічному небі. Але він не світиться сам собою. Місячне світло - сонячні промені, віддзеркалені білим пилом місячної поверхні.
Місяць – найяскравіший об'єкт на нічному небі. Але він не світиться сам собою. Місячне світло - сонячні промені, віддзеркалені білим пилом місячної поверхні.
