Презентація на тему «Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем»
552
Слайд #1
Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем
Підготувала : учениця 11-а класу Лукашук Мирослава
Підготувала : учениця 11-а класу Лукашук Мирослава
Слайд #2
Продуценти
Консументи
Редуценти
Виробники органічної речовини;
автотрофні організми, головним чином зелені фотосинтезуючі рослини.
Продуце́нти — організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук.
Організми, які здатні до фотосинтезу.
Консуме́нти — це гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини.
Серед консументів є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), всеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м'ясоїдні, а також паразити.
Редуценти - сапрофітні організми (переважно бактерії, гриби), які отримують необхідну для життя енергію від розкладу мертвої органічної матерії рослинного і тваринного походження; р. є останньою ланкою харчового ланцюга.
Консументи
Редуценти
Виробники органічної речовини;
автотрофні організми, головним чином зелені фотосинтезуючі рослини.
Продуце́нти — організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук.
Організми, які здатні до фотосинтезу.
Консуме́нти — це гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини.
Серед консументів є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), всеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м'ясоїдні, а також паразити.
Редуценти - сапрофітні організми (переважно бактерії, гриби), які отримують необхідну для життя енергію від розкладу мертвої органічної матерії рослинного і тваринного походження; р. є останньою ланкою харчового ланцюга.
Слайд #3
Різноманітність екосистем
Мікроекосистеми
Мезоекосистеми
Глобальні екосистеми
Мікроекосистеми
Мезоекосистеми
Глобальні екосистеми
Слайд #4
Лісові екосистеми
Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав'яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв'язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище.
Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей.
У лісових екосистемах зосереджено 80% фітомаси Землі, або 1960 млрд тон. Вони займають 4 млрд га, або 30% площі суходолу із середнім запасом деревини – 350 млрд куб. м.
Щорічно в процесі фотосинтезу ліс утворює 100 млрд т органічної речовини.
Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав'яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв'язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище.
Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей.
У лісових екосистемах зосереджено 80% фітомаси Землі, або 1960 млрд тон. Вони займають 4 млрд га, або 30% площі суходолу із середнім запасом деревини – 350 млрд куб. м.
Щорічно в процесі фотосинтезу ліс утворює 100 млрд т органічної речовини.
Слайд #5
Екосистеми трав'яних ландшафтів
До цих екосистем належать степ і луг, пасовища, сінокоси, агробіоценози.
Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав'ям, чагарниковим, луговим тощо.
Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги.
Основа агробіоценозу – це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіоценоз – це 10% суходолу (1,2 млрд га), які дають людині 90% харчів.
До цих екосистем належать степ і луг, пасовища, сінокоси, агробіоценози.
Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав'ям, чагарниковим, луговим тощо.
Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги.
Основа агробіоценозу – це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіоценоз – це 10% суходолу (1,2 млрд га), які дають людині 90% харчів.
Слайд #6
Водні екосистеми
Океан – екосистема, взаємопов'язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу. Його вода покриває ¾ поверхні Землі товщиною переважно понад 4000 м. Він регулює обмін тепла, газів, мінеральних і органічних речовин.
Океан – екосистема, взаємопов'язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу. Його вода покриває ¾ поверхні Землі товщиною переважно понад 4000 м. Він регулює обмін тепла, газів, мінеральних і органічних речовин.
Слайд #7
БІОГЕОЦЕНОЗ
Біогеоцено́з — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).
Біогеоценоз — це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин.
Людина своєю господарською діяльністю створює штучні біогеоценози – агроценози (поля, сади, виноградники). Агроценози на відміну від природних угруповань (біоценозів, які налічують безліч різноманітних видів), характеризуються однотипністю видового складу і не здатні до саморегуляції.
Біогеоцено́з — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).
Біогеоценоз — це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин.
Людина своєю господарською діяльністю створює штучні біогеоценози – агроценози (поля, сади, виноградники). Агроценози на відміну від природних угруповань (біоценозів, які налічують безліч різноманітних видів), характеризуються однотипністю видового складу і не здатні до саморегуляції.
Слайд #8
Схема біогеоценозу
Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз введений академіком В. М. Сукачовим (1944 рік).
Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища.
Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі.
Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз введений академіком В. М. Сукачовим (1944 рік).
Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища.
Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі.
Слайд #9
Властивості біогеоценозів
цілісність
здатність до самовідтворення
здатність до саморегуляції
стійкість
цілісність
здатність до самовідтворення
здатність до саморегуляції
стійкість
Слайд #10
СУКЦЕСІЯ
Приклад сукцесії: північний ліс за рік (зліва) та за два роки (справа) після лісової пожежі.
Сукце́сія (від лат. succesio — наступність, спадкування) — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу (фітоценозу, мікробного угрупування, біогеоценозу й т.д.) іншим на певній ділянці середовища, як правило за періодів та процесів розвитку (ідеї проф. Ю. М. Дмитрієнка).
Приклад сукцесії: північний ліс за рік (зліва) та за два роки (справа) після лісової пожежі.
Сукце́сія (від лат. succesio — наступність, спадкування) — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу (фітоценозу, мікробного угрупування, біогеоценозу й т.д.) іншим на певній ділянці середовища, як правило за періодів та процесів розвитку (ідеї проф. Ю. М. Дмитрієнка).
Слайд #11
Первинна сукцесія
час
каміння
лишайники
трав'янисті рослини
чагарники
сосна, ялина, осика
ялиця, береза
час
каміння
лишайники
трав'янисті рослини
чагарники
сосна, ялина, осика
ялиця, береза
Слайд #12
Вторинна сукцесія
однорічні рослини
багаторічні трави
кущі, малинники
молодий сосновий ліс
зрілий дубово-сосновий ліс
час
однорічні рослини
багаторічні трави
кущі, малинники
молодий сосновий ліс
зрілий дубово-сосновий ліс
час
