Презентація на тему «Папоротеподібні» (варіант 1)

Папоротеподібні

Те, що зазвичай називають папороттю
– це спорофітне покоління. Як правило, спорофіти папороті – багаторічні рослини з підземним кореневищем, однак є невелика кількість однорічних видів. Життєві форми папороті різноманітні, це «дерева» (тканини первинні за походженням, камбію немає), трави, ліани та численні епіфіти, без яких неможливо уявити тропічний ліс.

Папороть сильно відрізняється за розмірами. Серед неї є великі рослини до 25 м та діаметром стовбуру до 50 см та крихітні рослинки всього декілька міліметрів за розмірами.

На відміну від інших судинних рослин у папороті за масою переважає листя. Листя велике, у бруньці складене равликоподібно, наростає верхівкою та несе спорангії. Таке листя називається ваями, являється макрофіллами.

Більшість папороті помірних областей має м'ясисте, сифоностелічне кореневище, на якому кожен рік утворюються нові пучки листя.

Папороть, за виключенням деяких родів, - рівноспорові рослини. Спорангії у них розташовані на листі і розрізняються за положенням та будові. Найдревніші форми мали верхівкове та бічне розташування одиночних спорангіїв, які визрівали одночасно. Сучасні види мають спорангії на нижній стороні листа, спорангії у них зібрані у групи – соруси, визрівання поступове, що починається від центру групи.
Спорангії

Групове положення спорангіїв дозволяє забезпечити їх кращим постачанням елементами живлення за рахунок великого провідного пучка, що підходить до сорусу. У багатьох видів соруси захищені особливими виростами листа – покривальцями, або індузіями. Крім того захисну роль відіграє спіральне згортання молодого листя. В середині такого равлика вже починають визрівати спори.

У деякої папороті спорангії утворюються з групи клітин і мають багатошарову будову, а у більшості – складаються з однієї клітини та мають стінку з одного шару клітин.

Для різних груп папороті характерне своє пристосування до розповсюдження спор. У найбільш просто організованих форм спорангії просто розриваються поперековою щілиною. У найбільш розвиненої папороті спорангій відкривається за допомогою спеціального механічного кільця. Це кільце з клітин з нерівномірно потовщеними оболонками спирається на ніжку спорангію, охоплюючи його на 2/3 периметру. Коли спорангій висихає у клітинах утворюється високий тиск, кільце стискається і спорангій розривається поперековою тріщиною. Кільце зненацька розпрямляється та грає роль катапульти, розкидаючи спори.

Крім типового життєвого циклу, багато представників мають додаткові варіанти розмноження шляхом утворення геметофітів з вегетативних клітин спорофіту (апоспорія) та спорофітів з соматичних клітин гамето фіту (апогамія). Відмічають випадки партеногенезу – утворення спорофіту з незаплідненого гаметофіту.

Відділ підрозділяється на класи вужачкові, мараттієві, поліподіопсіди. Відділ підрозділяється на класи вужачкові, мараттієві, поліподіопсіди. Вужачкові – це древні трав'янисті рослини з примітивною будовою,

мараттієві – теж древні, але деревоподібні рослини, що широко зустрічаються у тропічній зоні.

Нарешті, поліподіопсиди – самий великий та різноманітний клас папороті: налічує приблизно 270 родів та до 10 тисяч видів. Найвідоміший підклас поліподііди. Для них характерна будова, яка на нашій території асоціюється з поняттям «папороть». Вони мають підземне кореневище і надземні листя ваї, на нижній стороні яких на бугорках розташовані соруси, прикриті індузієм. Спорангії мають кільце для відкриття. У більшості родів є спеціальні фертильні ваї коричневого кольору, що через це здаються сухими.
У екологічному відношенні серед них розрізняють дві групи: лісна папороть та наскельна. Остання група відрізняється високою тіньовитривалістю та може жити у темних розщілинах скель та старих кам'яних стін.
У цей клас входить невелика група папороті, об'єднанної у підклас марсилеєві, що живе у воді та на узбережжі. Для них характерні спорокарпії (тверді утворення, в яких формуються соруси мікро- та мікроспорангіїв). Оболонка спорокарпіїв має листове походження.
Спорокарпій набухає у воді і відкривається за рахунок кільця. Проростання спор відбувається у воді. Також є ще один підклас водної папороті сальвінієві. Вони також мають різностатевий сильно редукований гаметофіт, що розвивається в середині оболонок мікро- та макроспор. Однак спорокарпіїв у них немає, а спорангії утворюються у різних сорусах.

Над проектом працювали: подворна Г.А.кравець С.в.