Презентація на тему «Одномембранні органели» (варіант 2)
305
Слайд #1
Одномембранні органели
Слайд #2
Органели клітин
Органели (від грец. органон – орган, інструмент ) – постійні клітинні структури, обмежені однією або двома мембранами, а деякі взагалі не мають мембранної оболонки.
Кожна з органел забезпечує відповідні процеси життєдіяльності клітини, тому особливості їхньої будови пов'язані з функціями, які вони виконують.
Органели (від грец. органон – орган, інструмент ) – постійні клітинні структури, обмежені однією або двома мембранами, а деякі взагалі не мають мембранної оболонки.
Кожна з органел забезпечує відповідні процеси життєдіяльності клітини, тому особливості їхньої будови пов'язані з функціями, які вони виконують.
Слайд #3
Одномембранні органели
До одномембранних органел належать:
ендоплазматична сітка - ЕПС;
комплекс Гольджі;
вакуолі;
лізосоми;
пероксисоми.
До одномембранних органел належать:
ендоплазматична сітка - ЕПС;
комплекс Гольджі;
вакуолі;
лізосоми;
пероксисоми.
Слайд #4
Ендоплазматична сітка
ЕПС - ендоплазматична сітка або ендоплазматичний ретикулум становить собою систему порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень – цистерн. Діаметр канальців – 50-100 нм, а цистерн – до 1000 нм. Обмежені вони однією мембраною та сполучаються між собою, утворюючи цілісну систему, яку називають вакуолярною системою.
ЕПС - ендоплазматична сітка або ендоплазматичний ретикулум становить собою систему порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень – цистерн. Діаметр канальців – 50-100 нм, а цистерн – до 1000 нм. Обмежені вони однією мембраною та сполучаються між собою, утворюючи цілісну систему, яку називають вакуолярною системою.
Слайд #5
Комплекс Гольджі
Комплекс або апарат Гольджі названий на честь італійського вченого К.Гольджі, який відкрив цю органелу. Його називають ще пластинчастим комплексом. Це скупчення пласких цистерн або рулонів, укладених один на одного.
Комплекс або апарат Гольджі названий на честь італійського вченого К.Гольджі, який відкрив цю органелу. Його називають ще пластинчастим комплексом. Це скупчення пласких цистерн або рулонів, укладених один на одного.
Слайд #6
Лізосоми
Лізосоми (від грец. lisis – розчинення, soma – тіло) – кулясті пухирці діаметром 100-180 нм. Містять ферменти, що здатні руйнувати, розщеплювати білки,нуклеїнові кислоти, ліпіди та вуглеводи.
У лізосомах перетравлю- ються мікроорганізми та віруси.
Лізосоми (від грец. lisis – розчинення, soma – тіло) – кулясті пухирці діаметром 100-180 нм. Містять ферменти, що здатні руйнувати, розщеплювати білки,нуклеїнові кислоти, ліпіди та вуглеводи.
У лізосомах перетравлю- ються мікроорганізми та віруси.
Слайд #7
Вакуолі
Вакуолі (від лат. вакуус – порожній) – органели клітини, які мають вигляд порожнин, що заповнені рідиною.
Розрізняють різні види вакуоль:
травні вакуолі;
скоротливі вакуолі;
вакуолі рослинних клітин.
Вакуолі (від лат. вакуус – порожній) – органели клітини, які мають вигляд порожнин, що заповнені рідиною.
Розрізняють різні види вакуоль:
травні вакуолі;
скоротливі вакуолі;
вакуолі рослинних клітин.
Слайд #8
Периксисоми
Пероксисоми (від грец. пери – навколо, лат. окси – оксиген, грец. сома – тіло) – мікротільця - органели кулястої форми, діаметром 0,3-1,5 мкм. У них містяться ферменти, що забезпечують перетворення жирів на вуглеводи. Вони також здатні розщеплювати токсичний для клітин гідроген пероксид водню до кисню та води.
Пероксисоми (від грец. пери – навколо, лат. окси – оксиген, грец. сома – тіло) – мікротільця - органели кулястої форми, діаметром 0,3-1,5 мкм. У них містяться ферменти, що забезпечують перетворення жирів на вуглеводи. Вони також здатні розщеплювати токсичний для клітин гідроген пероксид водню до кисню та води.
Слайд #9
ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ
Слайд #10
Двомембранні органели
До двомембранних органел належать:
мітохондрії
пластиди
До двомембранних органел належать:
мітохондрії
пластиди
Слайд #11
Мітохондрії
Мітохондрії (від грец. мітос – нитка, хондрос – зернятко) – органели у вигляді гранул, паличок, ниток, завдовжки від 0,5 до 7 мкм. Наявні в клітинах рослин, грибів, тварин, крім одноклітинних еукаріотів – анаеробів
Мітохондрії (від грец. мітос – нитка, хондрос – зернятко) – органели у вигляді гранул, паличок, ниток, завдовжки від 0,5 до 7 мкм. Наявні в клітинах рослин, грибів, тварин, крім одноклітинних еукаріотів – анаеробів
Слайд #12
Пластиди
Пластиди (від грец. пластидес – виліплений, сформований) – органели, характерні лише для рослинних клітин і деяких евгленових одноклітинних тварин.
Відомо три типи пластид: хлоропласти, хромопласти та лейкопласти, які відріз- няються забарвленням, особливостями будови та функцій.
Пластиди (від грец. пластидес – виліплений, сформований) – органели, характерні лише для рослинних клітин і деяких евгленових одноклітинних тварин.
Відомо три типи пластид: хлоропласти, хромопласти та лейкопласти, які відріз- няються забарвленням, особливостями будови та функцій.
Слайд #13
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН
Слайд #14
Обмін речовин
Обмін речовин(метаболізм)– сукупність хімічних перетворень, які відбуваються в клітині та забезпечують їхній ріст, життєдіяльність та відтворення.
Енергетичний обмін
(катаболізм, дисиміляція)
Сукупність реакцій розпаду органічних сполук
пластичний обмін
(анаболізм, асиміляція)
Сукупність реакцій синтезу органічних сполук
Обмін речовин(метаболізм)– сукупність хімічних перетворень, які відбуваються в клітині та забезпечують їхній ріст, життєдіяльність та відтворення.
Енергетичний обмін
(катаболізм, дисиміляція)
Сукупність реакцій розпаду органічних сполук
пластичний обмін
(анаболізм, асиміляція)
Сукупність реакцій синтезу органічних сполук
Слайд #15
Перший етап – розчеплення полісахаридів до моносахаридів.
Енергетичний обмін вуглеводів
Енергетичний обмін вуглеводів
Слайд #16
Другий етап – відбувається перетворення глюкози на піровиноградну кислоту(піруват). У безкисневих умовах піруват, що утворився, перетворюється на молочну кислоту – лактат(С3Н6О3). Процес розщеплення глюкози до пірувата називають анаеробним гліколізом.
С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ=2С3Н 6О3 + 2АТФ + 2Н2О
Під час розщеплення 1 молекули глюкози шляхом анаеробного гліколізу утворюється 2 молекули піровиноградної кислоти, виділяється 2 молекули АТФ і 2 молекули НАДН.
Спиртове бродіння – окиснення глюкози з утворенням етилового спирту. При цьому з 1 молекули глюкози утворюється 2 молекули АТФ, вуглекислий газ і вода.
С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ=2С3Н 6О3 + 2АТФ + 2Н2О
Під час розщеплення 1 молекули глюкози шляхом анаеробного гліколізу утворюється 2 молекули піровиноградної кислоти, виділяється 2 молекули АТФ і 2 молекули НАДН.
Спиртове бродіння – окиснення глюкози з утворенням етилового спирту. При цьому з 1 молекули глюкози утворюється 2 молекули АТФ, вуглекислий газ і вода.
Слайд #17
Другий етап – відбувається перетворення глюкози на піровиноградну кислоту(піруват). У безкисневих умовах піруват, що утворився, перетворюється на молочну кислоту – лактат(С3Н6О3). Процес розщеплення глюкози до пірувата називають анаеробним гліколізом.
С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ=2С3Н 6О3 + 2АТФ + 2Н2О
Під час розщеплення 1 молекули глюкози шляхом анаеробного гліколізу утворюється 2 молекули піровиноградної кислоти, виділяється 2 молекули АТФ і 2 молекули НАДН.
Спиртове бродіння – окиснення глюкози з утворенням етилового спирту. При цьому з 1 молекули глюкози утворюється 2 молекули АТФ, вуглекислий газ і вода.
С6Н12О6 + 2Н3РО4 + 2АДФ=2С3Н 6О3 + 2АТФ + 2Н2О
Під час розщеплення 1 молекули глюкози шляхом анаеробного гліколізу утворюється 2 молекули піровиноградної кислоти, виділяється 2 молекули АТФ і 2 молекули НАДН.
Спиртове бродіння – окиснення глюкози з утворенням етилового спирту. При цьому з 1 молекули глюкози утворюється 2 молекули АТФ, вуглекислий газ і вода.
Слайд #18
Дихальний ланцюг мітохондрій
Слайд #19
Пластичний обмін вуглеводів у гетеротрофів
Глікогенез – полімеризація глюкози за допомогою специфічних ферментів до глікогену. За необхідністю синтезований глікоген окиснюється до глюкози, яка включається в гліколіз.
Глікогенез – полімеризація глюкози за допомогою специфічних ферментів до глікогену. За необхідністю синтезований глікоген окиснюється до глюкози, яка включається в гліколіз.
Слайд #20
Історична довідка:
Джозеф Прістлі (Joseph Priestley, 1733-1804).
1771 рік – відкриття фотосинтезу.
Дослід Дж. Прістлі
Джозеф Прістлі (Joseph Priestley, 1733-1804).
1771 рік – відкриття фотосинтезу.
Дослід Дж. Прістлі
Слайд #21
Слайд #22
Слайд #23
Дякую за увагу!
