Слайд #4
Дводольні рослини
Клас дводольних рослин підрозділяється на підкласи: роздільнопелюсткові, безпелюсткові і зрослопелюсткові. Роздільнопелюсткові мають звичайно віночок з вільних великих і яскраво забарвлених пелюсток, часто оточених чашолистиками; безпелюсткові мають просту непоказну оцвітину або навіть зовсім її не мають. Відсутність оцвітини і запилення вітром у багатьох родин дводольних рослин до недавнього минулого вважались вченими за примітивні ознаки, які свідчать про стародавнє походження таких рослин. Однак сучасні дослідники вважають, що ці ознаки могли з'явитися в рослин повторно в зв'язку із зміною навколишніх умов. З другого боку, є багато доказів на користь того, що найстародавнішим порядком дводольних рослий міг розвинутися з .порядку багатоплідних або ж можливо, лататтєві,лаврові та ін.), більшість .представників яких має багато маточок, що розміщуються по спіралі на опуклому квітколожі. Багатоплідні цікаві тим, що насінини деяких представників цього порядку, наприклад латаття, пшінки, барбарису та інших, мають одну сім'ядолю, що утворилася від зростання двох. Вони нагадують собою однодольні рослини ще й тим, що в них зустрічається тричленний тип будови квітки, а також схожа анатомічна будова: замкнуті судинно-волокнисті пучки, розкидані по всьому стеблу. Крім того, в деяких багатоплідних спостерігається відмирання головного кореня. Можна вважати, що клас однодольних рослин слід вважати багатоплідні рослини жовтецеві, магнолієві, що ті й другі мали одних і тих самих предків. От чому виклад систематики покритонасінних рослин почнемо з родини жовтецевих, яка належить до цього порядку.
Зрослопелюсткові мають яскраві віночки з пелюсток, що зрослися більшою або меншою мірою й оточені чашечкою. Запилення в них відбувається переважно комахами.