Презентація на тему «Особливості органічного світу Кордільєр»
178
Слайд #1
Особливості органічного світу Кордільєр
Слайд #2
Хвойні ліси
Переходять з Тихоокеанського узбережжя, приблизно від 61° до 42° пн.ш. на нижні частини схилів Кордильєр. Ростуть на підзолистих ґрунтах. Характеризуються одноманіттям видового складу, але присутні багато ендеміків: сосна Банкса, американська модрина, Канадська модрина та ін.
Переходять з Тихоокеанського узбережжя, приблизно від 61° до 42° пн.ш. на нижні частини схилів Кордильєр. Ростуть на підзолистих ґрунтах. Характеризуються одноманіттям видового складу, але присутні багато ендеміків: сосна Банкса, американська модрина, Канадська модрина та ін.
Слайд #3
На території Канади клени ростуть як на рівнинних територіях, так і в горах, де складають основу мішаних і широколистих лісів.
Слайд #4
Паперова береза
Зустрічається на гірських схилах поряд с хвойними породами. Має дуже білу і дуже гладку кору(звідки й назва).
Зустрічається на гірських схилах поряд с хвойними породами. Має дуже білу і дуже гладку кору(звідки й назва).
Слайд #5
Для гірського підліску характерні чагарники, серед яких червона та чорна смородина і чорниці.
Слайд #6
В наземному покриві переважають папороті та мохи
Слайд #7
Тюльпанове дерево можна знайти на вологих навітряних схилах.
Слайд #8
Гірські луки надзвичайно красиві навесні – щойно сходить сніг, вони вкриваються різнокольоровими крокусами
Слайд #9
Влітку на зміну їм приходять дикі маки, люцерна та інше квітуюче різнотрав′я
Слайд #10
Значна частина внутрішніх плоскогірь Кордильєр – це пустелі і напівпустелі, де поширено багато сукулентів, наприклад, агава.
Слайд #11
Карібу – найпоширеніший вид оленів
Слайд #12
Вилоріг добре пристосований до життя в горах, його ноги дуже швидкі і сильні, що часто рятує йому життя.
Слайд #13
Бурий ведмідь – лісова смуга гір, досягає ваги до 750 кг, зиму проводить у неглибокій сплячці, живиться переважно безхребетними і рослинною їжою.
Слайд #14
Вовк
Вага – 32-50, довжина тіла -120-150, живе 8-10 років. Розмножується раз на рік. Природних ворогів не має, гине від старості або від голоду.
Вага – 32-50, довжина тіла -120-150, живе 8-10 років. Розмножується раз на рік. Природних ворогів не має, гине від старості або від голоду.
Слайд #15
Пума – один з найнебезпечніших гірських хижаків, може годинами гнати жертву до її повного виснаження. Нерідко потім здобич доводиться тягти кілька кілометрів вгору, де чекають ще не здатні полювати діти.
Слайд #16
Рись канадська – надзвичайно обережний хижак, його забарвлення і надзвичайно тихі рухи – основна умова виживання.
Слайд #17
Куниця-мартен
Це миле створіння насправді небезпечний хижак. Її основна здобич – дрібні птахи, найчастіше вівсянкові та гороб′їні.
Це миле створіння насправді небезпечний хижак. Її основна здобич – дрібні птахи, найчастіше вівсянкові та гороб′їні.
Слайд #18
Кажан
Крилатий нічний хижак – зовсім не рідкість у Кордильєрах. Схильні до містицизму індіанці ототожнюють його з вампіром.
Крилатий нічний хижак – зовсім не рідкість у Кордильєрах. Схильні до містицизму індіанці ототожнюють його з вампіром.
Слайд #19
Єнот-полоскун – єдиний вид сімейства, що впадає у сплячку, поширений у мішаних лісах.
Слайд #20
Лемінгова миша
Подібна за зовнішністю та способом життя до лемінгів. Завдяки природному камуфляжу може спокійно насолоджуватися сонячним днем на вкритому лишайниками камені.
Подібна за зовнішністю та способом життя до лемінгів. Завдяки природному камуфляжу може спокійно насолоджуватися сонячним днем на вкритому лишайниками камені.
Слайд #21
У мішаних і широколистих лісах багато гризунів, серед яких бурундуки – одні з найпоширеніших.
Слайд #22
Білки – неодмінні жителі гірських лісів, основний харч – горішки та насіння.
Слайд #23
Землерийкокріт зустрічається лише у гірських лісах Заходу США. А для канадських кленових та ясенових лісів характерні бурозубка-пігмей з особливого роду мікросорекс.
Слайд #24
Слимак – харчується рослинами, зішкрібаючи її радулою – своєрідним язичком. Яйця відкладає в землю, у викопану ямку.
Слайд #25
Жук Носоріг– особливо полюбляє дубові дерева, його личинка розвивається 5 років, тому популяція цього жука ніколи не стає численною.
Слайд #26
Жук Олень – переважає на півдні лісової зони.
Слайд #27
Дятел – населяє мішані ліси, рятує дерева від комах-шкідників.
Слайд #28
Сова вухата – знищує багато гризунів, полюбляє жити серед хвойних дерев
Слайд #29
Серед плазунів переважає гримуча змія, найпоширеніший вид – смугастий або страшний
Слайд #30
Аніела пульхра (червона)
Мешканець пустель і напівпустель внутрішніх плоскогірь Кордильєр. Як і більшість плазунів цієї місцевості, вона отруйна.
Мешканець пустель і напівпустель внутрішніх плоскогірь Кордильєр. Як і більшість плазунів цієї місцевості, вона отруйна.
Слайд #31
Жаба-бик
Найбільша і найцікавіша з усіх жаб. Може запросто заковтнути мишу.
Найбільша і найцікавіша з усіх жаб. Може запросто заковтнути мишу.
Слайд #32
Література:1. Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография материков – М., Просвещение, 1974, 222 С.2. Жизнь животных, Т.1 Беспозвоночные, под ред. Л.А. Зинкевича – М. Просвещение, 1986.3. Коринська В.О., Щеньов В.А., Душина І.В. География материков и океанов – К., Радянська школа, 1974, 313 С. 4.Самарський Л. Зоологія хребетних – К. Вища школа,1976.
