Презентація на тему «Отруєння метиловим спиртом»

Отруєння метиловим спиртом

Мети́ловий алкого́ль (метанол) — отрута, що діє на нервову та судинну системи організму, швидко всмоктується у шлунку, максимальний рівень у крові відмічається через 1 годину після прийому.

Отруєння метанолом носять, як правило, характер побутових, випадкових, з метою сп'яніння. Слід підкреслити, що дана речовина використовується тільки у виробничих цілях і у вільний продаж не надходить.

Перші симптоми отруєння такі ж як при отруєнні етиловим спиртом, потім з'являється біль у животі, запаморочення, двоїння в очах (диплопія), ослаблення реакції зіниць на світло, напади судом, колапс. Смерть настає внаслідок параліча дихального центру.

Сам по собі метанол має помірну токсичність, в основному пов'язаної з пригніченням ЦНС, але в результаті його окислення в печінці утворюються проміжні продукти напіврозпаду: формальдегід і мурашина кислота, що володіють високою токсичністю. Найбільш небезпечне ускладнення при отруєнні метанолом - сліпота настає в результаті порушення формальдегідом і мурашиною кислотою окисного фосфорилювання в тканини сітківки ока та зорового нерва.

Токсичними вважають дози від 30 мл. На токсичність впливає одномоментний прийом етанолу, при цьому токсична доза може зростати багаторазово.

Антидотом метанолу є етанол. Його призначають з розрахунку 1-2 г 96 ° алкоголю на 1 кг ваги/24 години протягом 3-4 діб і більше. Шляхи введення етанолу не мають принципового значення, важливо щоб доза рівномірно розподілялася протягом доби і всього курсу лікування. При введення можна користуватися 5% розчином спирту на глюкозі; при дачі всередину призначають по 40-50 мл 30-40 ° спирту або горілки через кожні 3:00.

Крім цього, хворим вводять солі кальцію, мета призначення яких полягає у компенсації втрат кальцію при внутрішньоклітинному світу оксалатів під впливом метанолу.