Презентація на тему «Агрофітоцинози»

Агрофітоцинози
Побережний Андрій 11 клас

Агрофітоцено́зи — це штучні фітоценози створені людиною за заздалегідь наміченим планом на місці знищених перед цим природних фітоценозів.
Агрофітоценозу властиві системні ознаки: внутрішня будова, структура, організованість, наявність підсистем, елементів, множин, відношень, властивостей, взаємодій, каналів зв'язку.

Специфічними системними властивостями агрофітоценозів є диференційованість, ізольованість, взаємодія, Інтеграція, зворотний зв'язок, регуляція, саморегуляція.
Агрофітоценозам як системам притаманні певні форми складності та упорядкованість.

У агрофітоценозів, на відміну від природних спільнот, порушуються взаємозв'язки, вони відчувають постійну антропогенне навантаження.
Для їх регулювання існують певні «землеробські закономірності, наприклад, такі, як незамінність і рівнозначність факторів життя рослин, закон оптимального розвитку і комплексного впливу оптимального стану факторів.

Більшість сучасних фітоцинологов і екологів під агрофітоцинозом мають на увазі рослинне співтовариство, створене людиною за допомогою посіву або посадки оброблюваних рослин.
Компонентами агрофітоценозів служать висіяні (висаджені) рослини, бур'яни, водорості, гриби, іноді мохи.

Якщо вважати агрофітоцинозом сукупність тільки однієї генерації культурної рослини , то тривалість життя такої спільноти обмежується строками посіву і збирання культури.
Насправді ж всі фази сівозміни пов'язані один з одним через накопичування в ґрунті продуктів життєдіяльності рослин; з фази у фазу переходить більшість бур'янів.

Порівняння подібності і відмінностей штучних і природних співтовариств показує, що агрофітоценози- це специфічний клас фітоценотичних явищ, близькість їх до природних спільнот в цілому дуже невелика, і тому прямі аналоги між ними (наприклад, між полем пшениці і ялиновим лісом) неприпустимі.