Презентація на тему «Егейська культура» - шкільні презентації на ukr-lit.com.ua

Слайд #1

Тема 3:Егейська культура(ІІІ тис. – ХІІ ст. до н. е.)

Слайд #2

Генріх Шліман (1822-1890)

Слайд #3

Генріх Шліман (1822-1890)

Слайд #4

Генріх Шліман (1822-1890)

Слайд #5

Артур Еванс (1851-1941)

Слайд #6

Егейська культура:
- Критська (мінойська) (30-12 ст. до н.е.) з центром на острові Крит;
- Кікладська на кікладських островах (III тис. – 14 ст. до н. е.);
- Елладська у власне Греції (28-10 ст. до н.е.).

Слайд #7

Карта Мінойсько-мікенського світу в Мінойсько-мікенський період

Слайд #8

Мистецтво Криту(Мінойська культура)
(30-12 ст. до н.е.)

Слайд #9

Періодизація критської культури1. Ранньомінойський (допалацовий) період (2800-2100 рр. до н. е.): - перший ранньомінойський - другий ранньомінойський - третій ранньомінойський 2. Середньомінойський (2100-1600 рр. до н. е.):- перший середньомінойський- другий середньомінойський - третій середньомінойський (1700-1600 рр. до н. е.)3. Пізньомінойський (1600-1200 рр. до н. е.):- перший пізньомінойський (1600-1450 рр. до н. е.) - другий пізньомінойський (1450-1400 рр. до н. е.) - третій пізньомінойський (1400-1200 рр. до н. е.) NB!Період старих (перших) палаців (2100- 1700 рр. до н. е.)Період нових (других) палаців (1700-1400 рр. до н. е.) – час найбільшого розквіту.

Слайд #10

Крит

Слайд #11

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ НА КРИТІ
Країни, з якими торгували:
з країнами Сходу (Єгипет, Вавілон);
Сирія;
Мала Азія;
Сицилія;
Іберійський (Піренейський) півострів.
ЕКСПОРТ:
вино;
оливкова олія;
вироби художнього ремесла (посуд, тканини, прикраси та зброя).
ІМПОРТ:
коні (Сирія);
сильфій, слонова кістка та дорогоцінні метали (Лівія);
кольорове скло та фаянс (Єгипет);
мідь (Кіпр).

Слайд #12

Богиня зі зміями (Кноський палац)(1700-1600 рр. до н. е.)

Слайд #13

Священний ритон у вигляді голови бика(Малий палац у Кносі, стеатит зі вставками з гірського кришталю та вапняка,бл. 1500 рр. до н. е., Геракліон)

Слайд #14

Лабрис

Слайд #15

Лабрис
Подвійна сокира з критським ієрогліфічним письмом

Слайд #16

Глечик у вигляді птаха з Кумаси, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е.Фігурка тварини, знайдена поблизу Поховання в Порті, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е. Жіноча фігурка з Хамезі, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е.

Слайд #17

Малія. Житловий будинок

Слайд #18

Малія. Залишки гончарної майстерні

Слайд #19

Малія. Залишки ливарні.

Слайд #20

Малія. Залишки палацу

Слайд #21

Малія. Ринок.

Слайд #22

План Кноського палацу

Слайд #23

Схема Кносського палацу

Слайд #24

Кноський палац

Слайд #25

Кноський палац

Слайд #26

Розкопки Кноського палацу

Слайд #27

Кноський палац

Слайд #28

Кноський палац

Слайд #29

Кноський палац

Слайд #30

Кноський палац

Слайд #31

Кноський палац. Поч. II тис. до н.е. Крит.

Слайд #32

Цар-жрецьБл. 1500 р. до н.е. Розпис з Кноського палацу на острові Крит.Зберігається в музеї Геракліона, Греція

Слайд #33

Збирач шафрану1700-1600 рр. до н.е. Фрагмент фрески Кноського палацу. Зберігається в музеї Геракліона, Греція

Слайд #34

РибалкаБл. 1500 р. до н.е. Зберігається в Археологічному музеї, Афіни, Греція

Слайд #35

Парижанка Фрагмент фрескиКноського палацу.1600-1500 рр. до н. е. Геракліон. Музей.

Слайд #36

Блакитний птахФрагмент фрески Кноського палацу.1600-1500 рр. до н. е. Геракліон. Музей.

Слайд #37

Дами в блакитному (1100 рр. до н.е.)

Слайд #38

Гра з бикомXVI ст. до н.е. Розпис палацу в Кноссі на острові Крит, Греція

Слайд #39

Брелок у вигляді двох бджіл.З поховання поблизу Малії, Крит. Золото, бл. 2000 р. до н.е.

Слайд #40

Ваза "камарес"

Слайд #41

Ваза "камарес".Бл. 1900-1700 рр. до н.е. Археологічний музей, Геракліон.
Критські вазописці виготовляли різні за формою та розміром сосуди. Їх розфарбовували яскраво, використовуючи червону, чорну, білу, синю фарби. Композиції містили як геометризовані форми, так і образи живої природи. Найкрасивіші вази Мінойської епохи знайдені у печері Камарес поблизу Феста, звідки й походить їх назва – вази «камарес».

Слайд #42

Ваза "камарес"

Слайд #43

Ваза "камарес"

Слайд #44

Ваза "камарес"

Слайд #45

Ваза "камарес"

Слайд #46

Ваза "камарес"

Слайд #47

Ваза "камарес"

Слайд #48

Ваза "камарес"

Слайд #49

Чаша та соусник, з Василики, Крит, 2300-2000 до н.е. Теракота Музей Геракліона

Слайд #50

Кришка піксиди з фігуркою собаки,Мохлос, Крит2800-2400 до н.е.Стеатит (Геракліон, Музей)

Слайд #51

Кикладська культура(III тис. – 14 ст. до н. е.)

Слайд #52

Кикладський архіпелаг

Слайд #53

Киклади

Слайд #54

Заселення Киклад
Мелос,
Феру (Санторин), Антипарос заселили дорійці
1. Киклади колонізовані Критом; 2.Наксос, Парос, Андрос, Тенос заселили іонійці
Догрецьке населення, вихідці з європейського та азійського узбережжя
V-III тис. до н.е.
II тис. до н.е.
I тис. до н.е.

Слайд #55

О. Саліагос

Слайд #56

О. Саліагос, Киклади(бл. 5300-4800 рр. до н.е.)

Слайд #57

Обсидіанові інструменти. Саліагос, IV тис. до н.е.Археологічний музей Пароса

Слайд #58

Схематичні мармурові ідоли. Саліагос, IV тис. до н.е. Археологічний музей Пароса

Слайд #59

"Дама з Саліагоса«V - IV тис. до н.е. Археологічний музей Пароса.

Слайд #60

Мармуровий ідол.Саліагос.5300-4300 рр. до н.е.Археологічний музей Наксоса.

Слайд #61

Мармурові ідоли.Регіон Егеїди. 5000-3500 рр. до н.е.

Слайд #62

Періодизація Кикладської цивілізації
Періоди
Культура за Ренфрю
3200-2000 рр. до н. е.
Ранньокикладський І (ECI) (3200-2800 гг. до н.э.):
фаза Лакудес, фаза Пелос, фаза Пластірас.
Культура Гротта-Пелос
Ранньокикладський II (ECII) (2800-2300 рр. до н.е):
фаза Кампос, фаза Сирос.
Культура Керос-Сірос
Ранньокикладський III (ECIII) (2300-2000 до н.е.)
Культура Кастрі
Середньокикладський
(MCI, MCII, MCIII) (2000-1550 рр. до н. е.)
Філакопі (MCI)
асиміляція мінойською цивілізацією
Пізньокикладський (LCI, LCII, LCIII) (1550-
1100 рр. до н.е.)

Слайд #63

Хронологічна послідовність періодів та фаз Ранньокикладської культури та їх присутність на островах архіпелагу

Слайд #64

Ранньокикладський період І (3200-2800 рр. до н. е.)

Слайд #65

Ранньокикладський період І (3200-2800 рр. до н. е.)

Слайд #66

Циліндрична піксида.Наксос. Некрополь Фіррогес. Національний Археологічний музей. Афіни.

Слайд #67

Розмальована фляга.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Слайд #68

Розмальована фляга.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Слайд #69

Скрипічні ідоли з о. Антипарос.Національний Археологічний музей. Афіни.

Слайд #70

Голова ідола (мармур)2500-2000 рр. до н.е. З острова Аморгос, Кіклади.Лувр, Париж, Франція

Слайд #71

Мармуровий жіночий ідол. Археологічний музей Наксоса.

Слайд #72

Чоловічий мармуровий ідол.Археологічний музей Наксоса.

Слайд #73

Мармуровий жіночий ідол. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Слайд #74

Мармуровий жіночий ідол. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Слайд #75

Мармурове блюдо.Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Слайд #76

Мармурова ваза-кандила. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Слайд #77

Пиксида. Наксос.Національний Археологічний музей. Афіни

Слайд #78

Ваза. ДеспотікоНаціональний Археологічний музей.

Слайд #79

ВазаАрхеологічний музей Наксоса

Слайд #80

Фігурка вагітної жінки,3 тис. до н.е.

Слайд #81

Мармурові ідоли фази ПластирасНаціональний археологічний музей. Афіни.

Слайд #82

Зооморфна мармурова піксида. (Наксос)

Слайд #83

Ранньокикладський період ІІ (2800-2300 рр. до н. е.)

Слайд #84

Ранньокикладський період ІІ (2800-2300 рр. до н. е.)

Слайд #85

Ваза з Агія Анаргирої.Наксос. Археологічний музей Наксоса.

Слайд #86

Кикладські "сковорідки". Музей Кикладського Мистецтва. Афіни.

Слайд #87

Кикладські "сковорідки". Музей Кикладського Мистецтва. Афіни.

Слайд #88

Керамічні сковорідки
Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей.
Афіни.

Слайд #89

Керамічні сковорідки та гравійовані сосуди
Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей. Афіни.

Слайд #90

Сосуд у формі їжака.Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей. Афіни.

Слайд #91

Сосуд у формі їжака.Наксос. Археологічний музей

Слайд #92

Мармурові піксида та "сковорідка". Наксос. Археологічний музей Наксоса.

Слайд #93

Мармурові сосуди - "Ваза голуба", поїльник.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Слайд #94

Мармурові ідоли типу Лурос.Наксос. Національний Археологічний музей. Афіни.

Слайд #95

Мармурові ідоли фази Сирос(EC II) спеціального типу

Слайд #96

Мармурові ідоли канонічного типу. Варіант Спедос.Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Слайд #97

Великий мармуровий жіночий ідол
Висота - 47 см
Ранньокикладський період II (EC II).
Бл. 2800 - 2300 рр. до н. е.
Досить рідкісний ідол. Як правило, мармурові кикладські ідоли не перевищують у висоту (чи довжину?) 20-30 см. Існують лише 2 ідола практично людського зросту (містяться у Афінському національному археологічному музеї та Кикладському музеї) та невелика кількість фігур, які досягають на зріст "росту" 50 см. Один з них міститься у Мюнхенській колекції. Цей ідол, як і численні інші, зберіг залишки давньої фарби.

Слайд #98

Мармурові жіночі ідоли тастеатитова піксида у формі кикладського житла
Ранньоекикладський період II (EC II).
Бл. 2800-2300 рр. до н.е.
Піксида повторює влаштування кикладського помешкання – сім круглих приміщень, схожих на хранилища, оточені стіною та розташовані під загальним дахом.

Слайд #99

Стеатитова піксида у формі кикладського житла
Вигляд зі сторони парадного, перекритого трикутним фронтоном, входу. Висота 9,5 см. Ранньокикладський період II (EC II). Острів Мелос . Бл. 2800-2300 рр. до н.е. Спіралевидный орнамент, який прикрашає усю поверхню піксиди, вважається кикладським винаходом. Принаймні у Європі цей малюнок з'являється вперше саме на кикладських виробах. Пізніше він був запозичений крито-мікенською та єгипетською культурами.

Слайд #100

Жіночі мармурові ідоли традиційної форми – зі складеними під грудьми руками.ЕС ІІ. Бл. 2800-2300 рр. до н.е.

Слайд #101

Бронзові інструменти:долота, серповидний скребок, тесла. Наксос.

Слайд #102

Бронзові наконечники списів, кинжали; бронзові та срібні голки та шпильки. Аморгос, Наксос, Сирос. Національний археологічний музей. Афіни.

Слайд #103

Ранньокикладський період ІІІ (2300-2000 рр. до н. е.)

Слайд #104

Ранньокикладський період ІІІ (2300-2000 рр. до н. е.)

Слайд #105

Керамічний посуд Філакопі I Національний археологічний музей. Афіни.

Слайд #106

Кікладський керносдавньогрецька посудина з чашечками на віночку. Кернос був поширений у східній частині Середземномор'я. Імовірно, використовувався в ритуальних цілях

Слайд #107

Керамічний посуд.Зооморфний аск, Філакопі I. Конічна пиксида, СиросНаціональний археологічний музей. Афіни

Слайд #108

Мрмурові схематичні фігурини постканонічного типу. Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Слайд #109

Діаграма розвитку кикладських мармурових фігуринКостис Іліакис // Greek Art. The Dawn of Greek Art, Ekdotiki Athenon, Athens 1994.)

Слайд #110

Класифікація кикладських ідолів за варіантами основних типів з прикладами: Салиагос, Пластирас, Лурос, Спедос, Капсала, Докатизмата, Кумаса, Халандриани (Renfrew C., The Development and Chronology of the Early Cycladic Figurines, AJA 73, 1-32. 1969.)

Слайд #111

Еладська культура(28-10 ст. до н. е.)

Слайд #112

Періодизація Еладської культури
Періоди за Блегеном
Датування за Блегеном
Культури за Ренфрю,кераміка за Дікінсоном
Ранньоелладський І
2800-2500 до н. е.
Евтресіс
Ранньоелладський ІІ
2500-2300 до н. е.
Кораку, локально - Лефканді
Ранньоелладський ІІІ
2300-2100 до н. е.
Тиринф
Середньоелладський І-ІІІ
2100-1550 до н. е. до н. е.
Мінійська кераміка
Пізньоелладський І
1550-1500 до н. е.
Шахтові гробниці
Пізньоелладський ІІ
1500-1400 до н. е.
Мікенська культура
Пізньоелладський ІІІ
1400-1060 до н. е.
Мікенська культура
Субмікенський
1060-1000 до н. е.
Протогеометричний стиль
1000 до н. е.

Слайд #113

Періодизація Еладської цивілізації
Періоди та датування за Блегеном
Ранньоелладський (EH)
2800-2100 до н. е.
Середньоелладський (MH)
2100-1550 до н. е.
Пізньоелладський (LH)
1550-1060 до н. е.

Слайд #114

Мінійська кераміка

Слайд #115

Мінійська кераміка

Слайд #116

Сіра мінійська кераміка:сосуд з Лерни СЕ доби. Матово-розписна кераміка:сосуд з о. Егіна СЕ доби.

Слайд #117

Мінійська кераміка

Слайд #118

Еладські сосуди XIV ст. до н. е.:ПЕ III А

Слайд #119

Еладські сосуди XIII ст. до н. е.:ПЕ III В

Слайд #120

Еладські сосуди XII-XI ст. до н. е.: ПЕ III С

Слайд #121

Еладські сосуди XII-XI ст. до н. е.: ПЕ III С(в – вузький стиль, г – амбарний стиль)

Слайд #122

“Будинок черепиць” у Лерні (2 пол. ІІІ тис. до н. е.)
Лерна (Lerna) – давня назва місцевості на півострові Пелопонес, 10 км на південь від м. Аргос. Розкопками 1952-1957 американського вченого Дж. Л. Каски відкрито багатошарове поселення, яке існувало з часів раннього неоліту до епохи пізньоїбронзи (сер. 6-го тис. до н. е. - 3-я чверть 2-го тис. до н. е.). Відкрито залишки оборонних споруд та помешкань(втому числі двоповерхового помешкання правителя, так званий «будинок черепиць», 2-а половина 3-го тис. до н. е.), кераміка та поховання, які належать до різних періодів існування поселення.Карстові джерела збереглися до сьогодення, в той час як озеро у 19 ст. зменшилося до розмірів невеликої лагуни, а потім пересохло. Страбон писав, що лернейськіджерела вважалися цілющими (Географія, 8.6.8). В Лерні відзначалися Лернейські містерії, присвячені Деметрі. Поблизу Алкіонського озера був вхід у підземний світ. Павсаній (2.37.4) та його сучасники були переконані,що озеро надзвичайно глибоке, та нікто зі смертних не міг досягнути його дна та виплисти. Хоронителькою входу у підземний світ була Лернейська гідра, яку потім убив Геракл.

Слайд #123

План «будинку черепиць" та його реконструкція

Слайд #124

Лерна. Захисні споруди.

Слайд #125

Мікенська культура(пізньоелладська)(17-12 ст. до н. е.)

Слайд #126

Періодизація розвитку Мікенської цивілізації
- ранньомікенський (1700-1550 рр. до н.е.)
- середньомікенський (1550-1400 рр. до н.е.)
- пізньомікенський (1400-1200 рр. до н.е.)

Слайд #127

Періодизація розвитку Мікенської цивілізації
- ранньомікенський (1700-1550 рр. до н.е.)
- середньомікенський (1550-1400 рр. до н.е.)
- пізньомікенський (1400-1200 рр. до н.е.)

Слайд #128

Греція Мікенської доби

Слайд #129

Реконструкція Мікен

Слайд #130

Мікени

Слайд #131

Мікени
Мікени розташовані на околиці Арголідської долини біля підніжжя гори Евбея, на дорозі, яка поєднувала Арголідську затоку з північчю (Коринф, Афіни). Перші поселення на цьому пагорбі належать до епохи неоліта (4 тис. до Р.Х.). Розквіт Мікен припадає на пізній період бронзового століття (1350-1200 рр. до Р.Х.). У цей період мікенський акрополь був оточений масивними фортифікаційними спорудами, побудованими у три етапи: 1350, 1250 та 1225 рр. до Р.Х., які давні греки називали «циклопічними стінами». Таку назву було дано через те, що що давнім грекам було важко повірити, що такі величезні глиби (вага деяких доходить до 100 тон), могли бути споруджені людьми.

Слайд #132

Циклопічна кладка

Слайд #133

Палац Агамемнона
У Мікенах був «Палац Агамемнона», де, як стверджують міфи, дружина могутнього Агамемнона Клітемнестра вбила вождя усіх греків, який повернувся з Трої. На вершині пагорбу знайдено залишки палацу, нижче на схилі – частково залишки будинків. Збереглися також монументальні Лев'ячі ворота, головні ворота давніх Мікен,з найдавнішим геральдичним символом Європи.

Слайд #134

Лев'ячі ворота. Мікени.

Слайд #135

Мегарон

Слайд #136

Мегарон
- Тристоронній поділ: балкон, коридорчик та тронна кімната;- велике кругле вогнище в центрі тронної кімнати;- 4 колони, які розташовані у формі квадрата навколо каміна у тронній кімнаті;- трон розташований навпроти середини правої стіни в тронній кімнаті;- підлога та стіни мегарона багато прикрашені фресками та геометричними орнаментами;- біля правої та лівої стін тронної зали розташовані камінні лавиці.

Слайд #137

Шахтні гробниці кола А

Слайд #138

Шахтні гробниці кола А

Слайд #139

Стела шахтної гробниці кола А із зображенням колісниці

Слайд #140

Скарбниця Атрея. Реконструкція

Слайд #141

Скарбниця Атрея

Слайд #142

Скарбниця Атрея

Слайд #143

Фреска (Мікени, 1150 р. до н.е.)

Слайд #144

Фреска «Полювання на кабана", Тиринф

Слайд #145

Фреска. Пілос,13 ст. до н.е.

Слайд #146

Фреска («Палац Нестора" в Пілосі)

Слайд #147

Реконструкція «Палацу Нестора" в Пілосі

Слайд #148

Фреска з «Палацу Нестора" в Пілосі

Слайд #149

Маска Агамемнона. XVI ст. до н.е. З гробниць у Мікенах Зберігається в Національному музеї, Афіни, Греція

Слайд #150

Поховальна маска.16 ст. до н. е.
Листове золото; чеканка; гравірування.З гробниці V кола в Мікенах. Шліман помилково приписав цю маску легендарному царю Агамемнону. Насправді маска належала мікенському царю, який жив у першій половині 16 ст. до н. е.

Слайд #151

Поховальна маска.
16 ст. до н. е.Листове золото; гравірування З гробниці V А кола в Мікенах

Слайд #152

Жіночий перстень-печатка
15 ст. до н. е. Золото; різьблення. Зображено процесію підношення чотирма демонами ритуальних сосудів богині, яка сидить на троні. Знайдений у Тиринфі. Належить мінойській майстерні.

Слайд #153

Жіночий перстень-печатка
15 ст. до н. е. Золото; різьблення. З гробниці IV кола А в Мікенах. Декорований сценою поєдинку.

Слайд #154

Дзеркало,12 ст. до н. е., Мікени

Слайд #155

Сережки, 12 ст. до н. е., Мікени

Слайд #156

Вінок. Золото

Слайд #157

Намисто з мікенських поховань

Слайд #158

Золоті вироби, Мікени

Слайд #159

Золотий канфар, бл.1550–1500 рр. до н.е.

Слайд #160

Кубок Нестора
Листове золото.З гробниці IV кола А в Мікенах. Зроблений з єдиного золотого листа, до якого прикріплені ручки з фігурками птахів.

Слайд #161

Ритон у вигляді голови лева (золото)
XVІ ст. до н.е. З розкопок в Мікенах. Зберігається в Національному музеї в Афінах, Греція

Слайд #162

Печатка, Мікени, 12 ст. до н. е.

Слайд #163

Золото Мікен

Слайд #164

Кераміка, 12 ст. до н. е., Мікени

Слайд #165

Чаша, кін. 14 ст. до н.е., Мікени, теракота

Слайд #166

Кратер, 1 пол. 13 ст. до н.е. Мікени.

Слайд #167

Глечик з восьминогом, бл. 1200-1100 рр. до н.е.Теракота, Мікени.

Слайд #168

Військова ваза. 12 ст. до н.е.

Слайд #169

Клинки кинжалів
(бронза, золото, срібло, чернь)
XVI ст. до н.е.
З гробниць в Мікенах. Зберігається в Національному музеї в Афінах, Греція

Слайд #170

Фігура з гробниці в Мікенах

Слайд #171

Три жіночі фігури.Бл. 1400-1300 рр. до н.е., теракота

Слайд #172

Письмо

Слайд #173

Системи писемності Егейського світу
Ієрогліфічна
Перша пол. ІІ тис. до н. е.
Лінійне письмо А
17-14 ст. до н. е.
Лінійне письмо Б
14-13 ст. до н. е.

Слайд #174

Лінійне письмо "А"

Слайд #175

Лінійне письмо А

Слайд #176

Лінійне письмо "А"

Слайд #177

Лінійне письмо Б

Слайд #178

Лінійне письмо "Б»

Слайд #179

Лінійне письмо Б

Слайд #180

Складова таблиця Вентріса лінійного письма Б

Слайд #181

Фестський диск(17 ст. до н.е.)

Слайд #182

Троянська війна(1240-1230 рр. до н. е.)

Слайд #183

Греція (кін. ІІ тис. до н. е.)

Слайд #184

Вторгнення дорійців

Слайд #185

Основні переселення грецьких племен на межі II-I тис. до н.е.

Слайд #186

Вторгнення дорійців

Слайд #187

Народження Єлени з яйця(бл. 375-350 рр. до н.е.). Апуліанський червонофігурний кратер. Дійон. Археологічний музей, Барі.

Слайд #188

Троянська війнаБарельєф на саркофагу

Слайд #189

Ахіл перев'язує пораненого Патрокла

Слайд #190

Ахіл та вбитий ним Гектор

Слайд #191

Неоптолем убиває царя Пріама

Слайд #192

Аякс і Касандра

Слайд #193

Ахіл убиває мечем Пентесилію, царицю амазонок

Слайд #194

Троянський кінь
Бл. 675-650 рр. до Р.Х. Фрагмент горличка рельєфної поховальної вази. Киклада. Мікенський археологічний музей, Мікени.

Слайд #195

Одісей та сирени

Слайд #196

Жіночі прикраси з Трої, знайдені під час розкопок Шліманом

Слайд #197

Троянська колона

Слайд #198

Розкопки античних стін в Трої